Ракетна зброя
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ракетна зброя

Ракетна зброя, система, в якій засоби поразки доставляються до мети за допомогою керованих або некерованих ракет ; є комплексом, що включає ракету з ядерним або звичайним зарядом, пусковою установкою, засобами наведення на мету, перевірочно-пускове устаткування, засоби управління польотом ракети, транспортні засоби і інші необхідні пристрої. Р. о. перебуває на озброєнні армій і флотів різних держав. Призначено для поразки противника на суші, на морі і в повітрі. Основні властивості Р. о.: велика дальність і високі швидкості польоту ракет, що дозволяють здолати відстань в декілька тис. км. за декілька десятків хвилин; здатність доставляти до мети заряди вибухової речовини величезної руйнівної сили; велика точність ураження цілей, маневреність на траєкторії польоту і мала уразливість, висока міра бойовій готовності.

  Прообразом Р. о., мабуть, були застосовувалися для облоги фортець в Індії і Китаї (10—12 вв.(століття)) стріли, до яких прикріплялася паперова гільза, наповнена вибуховою речовиною, близькою по своєму складу до пороху. В кінці 18 ст ракети із залізними гільзами масою від 3 до 6 кг і дальністю дії 1,5—2,5 км. застосовувалися індійськими військами проти англійських колонізаторів при облозі Серінгапатама. До початку 19 ст в Росії і ін. країнах були розроблені і прийняті на озброєння порохові ракети різного пристрою. У 50—60-х рр. 19 ст в Росії було створено 2-, 2,5-і 4-дюймові осколкові, фугасні і запальні ракети з легкими пусковими пристроями, які поступили на озброєння військ, деяких кораблів ВМФ(військово-морський флот) і військово-морських баз. Ракети застосовувалися в англо-данській війні 1807—14, при Лейпцігській битві 1813 і в битві при Ватерлоо (1815), в російсько-турецькій війні 1828—29, в Кримській війні 1853—1856, в російсько-турецькій війні 1877—78. Проте потім у зв'язку з швидким розвитком нарізної артилерії ракети були зняті з озброєння і забуті.

  Наукові і технічні досягнення сов.(радянський) і зарубіжних учених в 20—30-х рр. 20 ст привели до швидкого розвитку ракетної техніки. У 30-х рр. в СРСР були розроблені ракети ( реактивні снаряди ) і в 1939 застосовані радянською авіацією в боях на р. Халхін-Гол. Одночасно розроблялися багатозарядні пускові установки для сухопутних військ, т.з. «Катюши», що набули широкого поширення у Великій Вітчизняній війні 1941—45. У 1942 ракети були прийняті на озброєння у ВПС(військово-повітряні сили) США і Великобританії, а в 1943 у ВПС(військово-повітряні сили) Німеччини. У 2-ій світовій війні 1939—45 фашистською Німеччиною була застосована балістична керована ракета А-4 (ФАУ-2), бойова частина якої мала 1000 кг вибухової речовини. У 1944—45 по Антверпену, Брюсселю, Льєжу і головним чином по Лондону всього було випущено 10 800 ФАУ-2. Ефективність цієї зброї виявилася низькою (38%). У 50—60-і рр. в СРСР США, Великобританії, Франції, пізніше в Китаї були створені і поступили на озброєння у війська ракети різного призначення. Р. о. отримали також країни — учасниці НАТО(Організація Північноатлантичного пакту) і країни — учасниці Варшавського договору.

  Залежно від місця старту і знаходження мети ракети діляться на класи: «земля — земля» (запускаються з поверхні землі або моря для ураження наземних і морських цілей); «земля — повітря» (запускаються з поверхні землі або моря для ураження цілей на різних висотах, у тому числі бойових частин балістичних керованих ракет); «повітря — земля» (запускаються з літаків для ураження наземних і морських цілей); «повітря — повітря» (запускаються з літаків для ураження повітряних цілей). Кожен клас ракет ділиться на підкласи. Ракети можуть нести ядерні або звичайні заряди.

  Р. о. по своєму призначенню, класу вживаних ракет потужності зарядів і виконуваним завданням прийнято ділити на стратегічне, оператівно-тактічеськоє і тактичне.

  В Радянських Озброєних Силах стратегічне Р. о. перебуває на озброєнні Ракетних військ стратегічного призначення, Військово-повітряних Сил і Військово-морського Флоту . Воно призначене для поразки важливих стратегічних об'єктів противника — засобів ядерного нападу, адміністративно-політичних і військово-промислових центрів, крупних угрупувань військ (сил). Стратегічні ракети можуть запускатися із стаціонарних шахтних пристроїв, з літаків, з підводних і надводних бойових кораблів.

  Р. о. Оператівно-тактічеськоє перебуває на озброєнні Сухопутних військ, ВПС(військово-повітряні сили) і ВМФ(військово-морський флот). Воно призначене для поразки засобів ядерного нападу, аеродромів, же.-д.(железнодорожний) вузлів, станцій постачання, великих зосередженні військ, оперативних резервів в районах зосередження і ін. об'єктів в оператівно-тактічеськой глибині противника.

  Тактичне Р. о. знаходиться на озброєнні різних пологів військ (сил). Воно включає самохідні пускові установки протитанкові керовані і некеровані ракети. Тактичне Р. о. Сухопутних військ призначено для завдання ударів по об'єктах противника і поразки його в тактичній зоні. Багатозарядні самохідні пускові установки знаходяться безпосередньо в бойових порядках військ і виконують завдання по підтримці бою загальновійськових частин і підрозділів. Протитанкові керовані ракети (див. Протитанкові керовані реактивні снаряди ) запускаються з переносних і самохідних пускових установок. Некеровані осколкові і протитанкові ракети перебувають на озброєнні пологів військ Сухопутних військ і авіації. Призначені для боротьби з танками і ін. броньованими цілями, а також для поразки особового складу і бойової техніки противника.

  Зенітні керовані ракети (див. Зенітний ракетний комплекс ) перебувають на озброєнні всіх видів озброєних сил і є основною зброєю Войськ ППО.

  В озброєних силах іноземних держав Р. о. (див. таблиці.) найбільший розвиток отримав в США. Стратегічне Р. о. озброєних сил США складають ракети: наземні міжконтинентальні; що перебувають на озброєнні стратегічних бомбардувальників; складові озброєння підводних човнів.

Характеристика деяких ракет американських озброєних сил

Найменування ракет

Призначення

Дальність пуску, км.

Бойова частина

Двигун

«Мінітмен-2»

«Титан-2»

«Поларіс А-3»

«посейдон»

«Першинг»

«Сержант»

«Ланс»

«Онест Джон»

Стратегічна

«

«

«

Тактична

«

«

«

Близько 11000

близько 11000

4600

4600

185—740

41—140

5—120

9—40

Ядерна

Термоядерна

Ядерна

«

«

«

Ядерна, звичайна

Ядерна

Твердопаливний

Рідинний

Твердопаливний

«

Рідинний

Твердопаливний

Рідинний

Твердопаливний

  До тактичного Р. о. відносяться керовані ракети «Сержант», «Ланс» і «Першинг», що перебувають на озброєнні окремих ракетних частин, а також ракети, якими озброєні літаки-бомбардувальники і винищувачі тактичної авіації. Призначаються для поразки живої сили і ін. об'єктів в оператівно-тактічеськой глибині.

  Тактичні ракети «Онест Джон», протитанкові керовані, а також що перебувають на озброєнні армійської авіації призначені для поразки важливих об'єктів в тактичній зоні противника.

  Ст Ф. Толубко.