Лейпцігська битва 1813
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лейпцігська битва 1813

Лейпцігська битва 1813 , вирішальне битву кампанії 1813 у війні Росії, Австрії, Пруссії і Швеції проти наполеонівської Франції 4(16)—7(19) жовтня. Сили сторін: союзники — понад 300 тис. чоловік при 1385 знаряддях, у тому числі росіянах 127 тис., австрійців 89 тис., пруссаків 72 тис., шведи 18 тис.; наполеонівська армія (французи, поляки, італійці, бельгійці, голландці і ін.) — близько 200 тис. чоловік при 700 знаряддях. 3(15) жовтня в районі на південь від Лейпціга знаходилася лише Богемська армія фельдмаршала Шварценберга (133 тис. чоловік при 578 знаряддях, у тому числі росіянах 38,5 тис., австрійців 64,5 тис і пруссаків 29,7 тис.), проти якої Наполеон зосередив 122 тис. чоловік під командуванням І. Мюрата, маючи намір розбити її до підходу ін. сил союзників. На С. Лейпциг прикривали корпуси М. Нея і О. Мармона (50 тис. чоловік), на З. — корпус А. Бертрана (12 тис. чоловік) забезпечував дефіле в Лінденау. 4(16) жовтня Богемська армія почала настання на Вахау — Лібертвольквіц, причому на головному напрямі діяли всього 84 тис. чоловік під командуванням М. Б. Барклая-де-Толлі проти 120 тис. у противника. Наполегливі бої завершилися в 15 годин потужним ударом французької кавалерії (10 тис.), підтриманої сильним артилерійським вогнем і що перевернула бойові порядки союзників. Загроза прориву була ліквідована введенням в бій резерву — російської гвардії і гренадерів. Розгромити Богемську армію Наполеону не удалося. На С. Силезськая армія Г. Блюхера (60 тис. чоловік при 315 знаряддях, у тому числі росіян — 39 тис., пруссаків — 21,5 тис.), що підійшла, відтіснила наполеонівські війська з рубежу Меккерн — Відеріч до Лейпціга. Втрати за день склали по 30 тис. чоловік з кожного боку. Після підходу Північної армії Ж. Бернадота (58 тис. чоловік при 256 знаряддях, у тому числі росіян — 20 тис., пруссаків — 20 тис., шведів — 18 тис.) і Польській армії Л. Л. Беннігсена (54 тис. чоловік при 186 знаряддях, у тому числі росіян — 30 тис., пруссаків — 24 тис.) Наполеон, який отримав лише 25 тис. чоловік підкріплень, звернувся 5(17) жовтня до союзників з пропозицією про світ, яка залишилася без відповіді. 6(18) жовтня союзники почали концентричне настання з Ю., Ст і С. на Лейпціг. Серйозною помилкою союзників було висунення проти корпусу Бертрана, що забезпечував єдину дорогу відступу французької армії, лише слабкого австрійського корпуси І. Дьюлаї, який не вів активних дій, а до кінця дня був відведений за р. Вейсе-Ельстер. 6 жовтня наполеонівська армія, чинячи наполегливий опір, утримувала позиції. У ніч на 7(19) жовтня Наполеон відвів свої війська до Лейпціга і вранці почав відступ через Лінденау на З. Ему удалося вивести близько 100 тис. чоловік Французи втратили до 80 тис. (в т.ч. 20 тис. пленних) і майже вся артилерія; союзники: росіяни понад 22 тис., пруссаки 16 тис. і австрійці близько 15 тис. У Л. с. союзне командування упустило можливість повного розгрому противника. Поразка наполеонівської армії в Л. с. прискорило падіння Наполеона в 1814, позбавило Францію всіх її територіальних завоювань в Європі, привело до звільнення всієї території Німеччини і Голландії від наполеонівських військ і розпаду Рейнського союзу .

загрузка...

 

  Літ.: Льовіцкий Н. А., Лейпцігська операція 1813, М., 1934; Похід російської армії проти Наполеона в 1813 р. і звільнення Німеччини. Сб. документів, М., 1964; Богданович М. І.. Історія війни 1813 р. за незалежність Німеччини, за достовірними джерелами, т. 2, СП(Збори постанов) Би, 1863; Die Vökerschlachfc bei Leipzig. Eine bibliographische Übersicht, bearb. von G. Loll, Lpz., 1963.

Битва під Лейпцігом 4—7 (16—19) жовтня 1813 р.