Просторова система в будівельній механіці, система конструкції споруди (її розрахункова схема), що несе, що характеризується просторовим розподілом зусиль в її елементах; може бути утворена 113 окремих плоских систем, сполучених між собою зв'язками . Залежно від конструктивних особливостей і характеру що виникає в П. с. напруженого стану вони підрозділяються на стрижньових, тонкостінних, масивних і комбінованих.
Стрижньові П. с. утворюються з елементів (стрижнів), в яких один з розмірів (довжина) значно більше два інших. У вигляді стрижньових П. с. часто виконуються спорудження баштового типа (башти,опори ліній електропередачі і ін.), а також конструкції, що несуть, т.з. структурних систем.
Тонкостінні П. с. утворюються з елементів (пластин, оболонок), в яких один з розмірів значно менше два інших; вони широко поширені в техніці і будівництві у вигляді оболонок,зведень, шатрів призматичних складчастих систем, листових конструкцій (труб, резервуарів, газгольдерів) і ін. Вживання тонкостінних П. с. дає можливість істотно понизити витрату матеріалів і масу конструкцій, що несуть.
Масивні П. с. — конструктивні системи, в яких всі три розміри зразкові одного порядку. До них відносяться фундаменти різних споруд, греблі,підпірні стінки, корпуси атомних реакторів і т.д. Підвищення прочностних характеристик використовуваних для цих споруд матеріалів і вдосконалення методів розрахунку сприяють заміні масивних П. с. ефективнішими тонкостінними.
Комбіновані П. с. є поєднаннями різних П. с., наприклад стрижньових з тонкостінними, тонкостінних з масивними і т.д. Див. Комбінована система .
