Підпірна стінка , конструкція, що утримує від обвалення масив грунту, що знаходиться за нею. П. с. застосовуються в гідротехнічному, дорожньому, промисловому і цивільному будівництві. Особливо вони поширені в гідротехнічному будівництві, де П. с. є одним з найважливіших конструктивних елементів багатьох споруд (набережні, причали, камери шлюзів, берегові засади водоскидних гребель і ГЕС(гідроелектростанція), бистротоки, перепади і т.п.). Для зведення П. с. використовують природні кам'яні матеріали, бетон, залізобетон, метал, дерево. Розміри поперечного перетину і профіль П. с. визначають на основі розрахунку її міцності і стійкості на зрушення. П. с., стійкість якої забезпечується її власною масою, званою масивною.
