Продподаток , продовольчий податок до СРСР, твердо фіксованого натурального податку з селянських господарств, введеного декретом ВЦИК від 21 березня 1921 взамен продрозкладки . Перехід до П. був першим актом нової економічної політики, необхідною економічною стимул-реакцією для підйому с. х-ва. Селяни знали заздалегідь, скільки продукції потрібно здати державі. Розмір П. був значно менший, ніж продрозкладки. Якщо по продрозкладці в 1920—1921 селяни здали державі 367 млн. пудів зернових, то П. в 1921—22 визначався в 240 млн. пудів. Вже в перший рік введення П. значна кількість хліба і ін. продуктів залишалася у розпорядженні селянських господарств, що підвищувало економічну зацікавленість селян в розвитку свого господарства, розширенні посівів, збільшенні поголів'я худоби і підвищенні врожайності оброблюваних культур. Ставки податку по кожному виду з.-х.(сільськогосподарський) продукції визначалися залежно від місцевих умов і заможності селянських господарств. Радянська держава проводила принцип прогресивного обкладення; найвищий відсоток встановлювався для куркульських господарств.
Декретами Радянської влади в березні — квітні 1921 був встановлений натуральний податок на хліб, картоплю маслосемена, яйця, молочні продукти, шерсть, шкірсировина, льняне і прядивне полотно, тютюн і т.д. Мобілізація товарної з.-х.(сільськогосподарський) продукції понад П. передбачалася шляхом обміну на необхідні селянам промислові товари, тобто на основі товарного обміну між містом і селом, промисловістю і сільське господарством. Щоб прискорити розширення товарообігу, створити необхідні умови для розвитку землеробства і промисловості, прискорити на цій основі зростання продуктивних сил країни, всемірно заохочувався розвиток дрібної промисловості. П. був важливий крок переходу до обміну з.-х.(сільськогосподарський) товарів на промислових. Введення П. оживило торгівлю і створило абсолютно інші, ніж раніше, економічні стосунки селянства з робочим класом. Тим самим була закладена міцна основа не лише для політичного, але і економічного союзу цих класів. За рішенням 12-го з'їзду партії (квітень 1923) замість П. ін. податків і зборів в селі був введений єдиний прямою з.-х.(сільськогосподарський) податок (декрет ВЦИК і СНК(Рада Народних Комісарів) від 10 травня 1923), який з 1924 (зі встановленням в СРСР твердої валюти) став стягуватися в грошовій формі.
