Провірус (від греч.(грецький) pro — перед, раніше, замість), форма існування генома вірусу, при якій цей геном (або його частина) повністю об'єднаний з генетичним матеріалом клітки-господаря в єдині молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). П. може утворитися при зараженні кліток деякими, т. н. помірними, вірусами. У стан П. можуть переходити не лише ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота) -содержащие, але і деякі РНК(рибонуклеїнова кислота) -содержащие віруси (наприклад, онкорнавіруси). У останньому випадку утворенню П. передує процес зворотною транскрипції, тобто синтез ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота) при використанні як матриця молекули вірусної РНК(рибонуклеїнова кислота). П. розмножується при діленні клітинних хромосом, разом з якими він може передаватися з клітки в клітку. Частина генів П. (інколи переважаюча) зазвичай неактивна (репресована) і не забезпечує утворення відповідних білків. Деякі гени П. функціонують, що може привести до спадкової зміни властивостей клітки. Приклади таких змін — лізогенна конверсія і трансформація кліток, що викликається опухолероднимі вірусами . За певних умов П. виходить з-під контролю регулюючих систем і починає автономно розмножуватися. В разі ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота) -содержащих вірусів це супроводиться вивільненням генетичного матеріалу П. із складу клітинної хромосоми. Найдетальніше механізми освіти, функціонування і розмноження (індукції) П. вивчені в помірних бактеріофагів ; в цьому випадку П. називають профагом (див. Віруси,Лізогенія ).
