де R'' = Н або СН 3 (відповідно для А. до. або М. до.), R — аліфатичний, карбоциклічний гетероциклічний або ін. радикал.
Найбільшого технічного значення набули П., що містять як радикала R мітив (—СН 3 ), етил ( — С 2 Н 5 ), н-бутил (—C 4 H 9 ) і циклогексил (—С 6 Н 11 ). Ці П. — прозорі, термопластичні полімери, фізіологічно нешкідливі; добре розчиняються в органічних розчинниках; характеризуються низькими масло- і бензостійкою. П. отримують полімеризацією ефірів акрилової і метакрилової кислот (акрілатов і метакрілатов відповідно). Для здобуття міцних матеріалів широкого призначення полімеризації піддають суміші акрілатов різної хімічної будови (що розрізняються природою R).
П. застосовують для виробництва стекла органічного (головним чином поліметилметакрилат ) , плівок, лакофарбних матеріалів (див. Поліакрилові лаки ) , клеїв (див. Поліакрилові клеї ) і просочувальних складів для паперу, шкіри, дерева, тканини і ін. П. широко використовують в медицині, в частковості в стоматології, для виготовлення штучних щелеп і зубів, для пломбування. З полімерів і сополімерів на основі акрілатов виготовляють протези і контактні лінзи, а також спеціальні відливання, використовувані для консервації різних виробів. Як сомономери акрілати широко застосовують для підвищення пластичності жорстких полімерів, а також для здобуття акрілатних каучуків .
