Планерування цін, обгрунтування і визначення рівнів і співвідношень цін на майбутній період. Має велике значення для планерування народного господарства і проведення єдиної політики цін, організації планомірної роботи з підготовки і введення нових прейскурантів .
В СРСР початок П. ц. належало в кінці 20-х рр. У 1-й п'ятирічний план (1929—32) були включені завдання по зміні рівнів і співвідношень цін. Основою П. ц. є п'ятирічний план вдосконалення оптових цін . Він включає: визначення основних напрямів розвитку цін на п'ятиліття; завдання по вдосконаленню методології і методики ціноутворення; терміни тих, що загальних передивляються цін. Реалізуються завдання п'ятирічного плану через систему поточного П. ц., основою якого є річні плани, ціноутворення, що розробляються органами.
Важливим етапом П. ц. є їх прогнозування. Воно дає необхідну інформацію про рівень і співвідношення цін в перспективі по галузях і основних видах (групам) продукції для обгрунтування плану і прогнозу розвитку народного господарства, оптимальних пропорцій і структури виробництва, його раціонального розміщення і вибору варіантів проектних рішень.
Для розрахунків варіантів змін цін на перспективу з врахуванням їх взаємних впливів використовуються міжгалузевий баланс (див. Баланс міжгалузевої ) , багатопродуктові моделі, методи математичної статистики. Поточне, середньострокове і довгострокове П. ц. отримало розвиток у ряді ін. соціалістичних країн. Воно будується на тих же вихідних принципах, що в е р б СРСР, але з врахуванням специфіки окремих країн.
