Планерування грошового звернення, регулювання кількості грошей в обігу відповідно до потреб соціалістичного розширеного відтворення (див. також Касове планерування і Касовий план ) .
П. д. о. надає активна дія на планомірну формування всього відтворювального процесу. «... Зворот грошовий... прекрасно перевіряє задовільність звороту країни...»,- підкреслювало Ст І. Ленін, аналізуючи специфічно синтетичний характер показників і пропорцій грошового звернення, їх внутрішній зв'язок з основними чинниками виробництва (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 43, с. 66). П. д. о.— одна з важливих переваг соціалістичної системи господарства перед капіталістичною. В умовах останньої анархія виробництва, постійні коливання ринкової кон'юнктури унеможливлюють П. д. о. в масштабі народного господарства і окремих районів країни. П. д. о. забезпечує необхідна відповідність між грошовою і товарною масами в обігу. Налічноденежноє звернення при соціалізмі в основному обмежене сферою грошових доходів населення і їх реалізацією. Вона охоплює зворот, що виникає у зв'язку із здобуттям населенням грошових доходів від соціалістичних підприємств (заробітна плата, оплата праці колгоспників) і держави (пенсії, стипендії і ін. виплати), і зворот, пов'язаний з покупкою населенням товарів, оплатою послуг, внесками у фінансову систему і т.д.
Для П. д. о. важливе значення має планова ув'язка грошових доходів і витрат населення і перш за все платоспроможного попиту з товарними ресурсами, що виділяються для продажу населенню. Тому П. д. о. багато в чому залежить від планерування виробництва і розподіли сукупного суспільного продукту і національного доходу (а усередині останнього — фонду вжитку).
Ув'язка матеріальних і вартісних елементів фонду вжитку досягається за допомогою планового балансу виробництва, розподілу, перерозподілу і використання національного доходу, а також розробкою фінансового балансу народного господарства (єдиного фінансового плану держави), державного бюджету, балансу грошових доходів і витрат населення, кредитного і касового планів Держбанку СРСР.
Плановий баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу охоплює рух знов створеної вартості на всіх стадіях її кругообігу. Фінансовий баланс народного господарства державний бюджет, баланс грошових доходів і витрат населення, касовий і кредитний плани Держбанку СРСР, виконуючи свої специфічні функції, виступають як знаряддя організації і планерування сукупного (готівкового і безготівкового) грошового звороту.
Для планерування звороту готівки держава використовує баланс грошових доходів і витрат населення . Розробка балансу дозволяє активно впливати на встановлення відповідності обсягів виробництва і пропозиції споживчих товарів і платних послуг розмірам і територіальному розміщенню купівельних фондів населення, що створює умови для нормальної циркуляції готівки. Для забезпечення збалансованості доходів і витрат населення і стійкості грошей важливе значення має здійснення заходів щодо всемірного розвитку виробництва товарів народного вжитку, поліпшенню їх якості і розширенню асортименту, усе більш повному задоволенню потреб населення в культурному і побутовому обслуговуванні.
Держбанк СРСР планує готівково-грошове звернення в країні в розрізі окремих його потоків: вступ грошей в каси банку за основними джерелами і видачу їх за цільовим призначенням. Оперативне касове планерування допомагає залучати до звороту резерви додаткового виробництва товарів народного вжитку, розширювати пропозицію товарів і платних послуг населенню в цілях повної збалансованішої попиту і пропозиції в умовах швидкого зростання і зміни структури особистих потреб населення.
Літ.: Батирів Ст М., Грошове звернення в СРСР. (Питання теорії, організації і планерування), М., 1959; Марголін Н. С., Планерування фінансів, М., 1960; Славний І. Д., Нариси планерування грошового звернення, М., 1961; Атлас З. Ст, Соціалістична грошова система, М., 1969; Грошове звернення і кредит СРСР, колектив авторів під керівництвом Ст С. Геращенко, М., 1970, гл.(глав) 6, 7.
