Пила (інструмент)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пила (інструмент)

Пила , багатолезовий ріжучий інструмент для розрізання (розпилювання) металу, деревини і ін. матеріалів; П. називаються також верстати і пристосування, робочим органом яких служить П.-инструмент. Ріжуча частина П. зазвичай виконується у вигляді зубів, проте існують П. (наприклад, для різання каменя, скла і ін. матеріалів), ріжуча частину яких є абразивним «діамантовим» диском ( див. Абразивний інструмент ) або сталевий канат ( див. Канатна пила ) .

  По характеру робочого руху розрізняють: що обертаються круглі (дискові) П.; ножівкові П., полотно яких здійснює зворотно-поступальний рух; стрічкові П. у вигляді безконечної гнучкої стрічки, натягнутої між 2 шківами, що обертаються. Круглі П. бувають цілісні, такі, що виготовляються з вуглецевою інструментальній сталі, і зі вставними зубами, оснащеними швидкорізальною сталлю або твердим сплавом. В ножівкових і стрічкових П. зуби зазвичай насічені на самому полотні.

  Дрібні пилкоподібні знаряддя, зроблені з кременя, людина застосовувала ще в епоху неоліту . В енеоліте з'являються кременеві пили (у Троє). Прадавні металеві П. робилися з міді, яку швидко замінила бронза. Бронзові П. для дерева, каменя і кісті широко відомі серед знахідок бронзового століття у різних народів. У Древньому Римі з'являються сталеві П. з різною формою зубів і товщиною полотна залежно від призначення інструменту. У Древній Русі сталеві П. широко застосовувалися в багатьох ремеслах. Столяри і токарі по дереву застосовували ручні П. двох видів — типа ножівки і лучкові. Сталева П.— ножівка довжиною 39 см з 76 розведеними зубами знайдена в Новгороді в шарах 11 ст Наборами всіляких П. користувалися староруські косторізи.

  Див. також статьі Геометрія різця, Деревообробний верстат, Дереворежущий інструмент, Ленточнопільний верстат, Лобзиковий верстат, Ножівка .

  М. Л. Гельфанд.