Передстаречі психози
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Передстаречі психози

Передстаречі психози , пресенільниє психози, інволюційні психози, група психічних хвороб, що виникають на 5—6-м-коді десятилітті життя. Причина П. п. невідома; зазвичай їм передують психічні травми або соматичні захворювання. Частіше спостерігаються у жінок в період клімаксу і менопаузи . Багато психіатрів не визнають самостійність П. п. і вважають їх проявом ін. психічних хвороб ( шизофренія, маніакально-депресивного психозу, судинних психозів). Основні форми П. п.: пресенільная депресія (інволюційна меланхолія) і пресенільний марення (інволюційний параноїд, див.(дивися) Параноя ; пресенільний марення збитку). Для пресенільной депресії характерні тужливий настрій, тривожне збудження і марення самозвинувачення; течія тривала з результатом в стан одноманітного тривожно-пригніченого настрою. Пресенільний марення виявляється підозрілістю, маревними ідеями збитку, ревнощам, отруєння, які мають буденний, буденний вміст (марення «малого розмаху») і направлені на найближче оточення хворого (сусіди, родичі); характерна маревна активність у вигляді «захисних» і «викривальних» дій. Лікування: психотропні засоби.

  Літ.: Жіслін С. Р., Нариси клінічної психіатрії, М., 1965, с. 181; Weitbrecht Н., Psychiatric im Grundriss, Ст, 1963.

  М. І. Фотьянов.