Опромінення організму , дія на живий організм будь-якими видами випромінювань. У природних умовах організми піддаються опроміненню інфрачервоним (теплове опромінення), видимим і ультрафіолетовим сонячним світлом, а також космічними променями і іонізуючими випромінюваннями земного походження (див. Фон радіоактивний ). При штучному О. о. частіше застосовують іонізуючі, ультрафіолетові, ультрависокочастотні випромінювання. Розрізняють О. о. тотальне (всього тіла) і локальне (часткове), гостре (за короткий проміжок часу) і хронічне, або пролонговане (тривале), однократне і фракціоноване (сумарна доза повідомляється по частинах, з великими або меншими значними проміжками), зовнішнє і внутрішнє (від введених в організм, т.з. інкорпорованих, радіоактивних речовин). Біологічна діяіонізуючих випромінювань залежить від дози, вигляду, енергії випромінювання і фізіологічного стану організму. Захисні речовини і радіосенсібілізатори змінюють радіочутливість організму. При інших рівних умовах тотальне гостре однократне опромінення викликає найбільший біологічний ефект. Опромінення людини застосовується при радіотерапевтичних і рентгенодіагностиках процедурах, опромінення тварин — при різних радіобіологічних дослідженнях. Див. також Променева терапія, Радіологія, Рентгенологія, Радіобіологія, Репарація в радіобіології.
