Оборотність валют , конвертована валют, можливість обміну (конверсії) валюти даної країни на валюти ін. країн, а також на золото по офіційно встановлених паритетах. Вільна О. ст в золото існувала в головних капіталістичних країнах до 1-ої світової війни 1914—18. У роки тимчасової стабілізації капіталізму після війни вона була відновлена у формі обміну на золото в злитках. Крах золотого стандарту в роки світової економічної кризи 1929—33 означав відміну О. ст на золото. До серпня 1971 обмінюваністю на золото (обмеженою — лише для центральних банків і деяких офіційних органів капіталістичних держав) володів лише долар США. З кінця 50-х — початки 60-х рр. в багатьох капіталістичних країнах формально існує «вільна» О. ст, але практично жодна капіталістична країна не має О. ст на золото, а в більшості країн встановлені обмеження О. ст на валюти ін. країн (див. Валютні обмеження ). Як правило, вирішується більш менш вільна О. ст для нерезидентів — іноземних власників грошових коштів у валюті даної країни (нерезидентна оборотність), така ж О. ст поширюється на валютні засоби, отримані в результаті торгівельних, туристичних і деяких ін. т.з. поточних операцій (комерційна оборотність). Усередині валютних зон існує О. ст для країн-членів. Так, громадянам країн, що входять в стерлінгову зону, дозволяється обмінювати валюти своїх країн на валюти країн — членів цієї зони, але не на долари США або марки ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). Особливо строгі обмеження О. ст встановлені відносно засобів, отриманих в результаті переведення капіталів з однієї країни в іншу. О. ст капіталістичних країн істотно обмежується також тим, що обмін валют вирішується лише визначеним, т.з. уповноваженим, банкам і деяким ін. установам (туристичним агентствам, авіаційним компаніям, крупним готелям і т.п.), що включаються урядами цих країн в спеціальні списки.
В соціалістичних країнах в рамках монополії зовнішньої торгівлі і валютної монополії діє планова О. ст Все зовнішньоторговельні і деякі ін. організації отримують право набувати будь-якої іноземної валюти для здійснення увязнених ними операцій. Комплексна програма соціалістичної економічної інтеграції країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) передбачає спільну розробку країнами — членами СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) умов і порядку здійснення заходів щодо введення оборотності колективної валюти (перевідного рубля ) у національну валюти країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) і взаємній оборотності національних валют.
