Облік грошових коштів, один з розділів бухгалтерського обліку на соціалістичних підприємствах, в установах і організаціях. Основні завдання В. д. с. до СРСР – забезпечення їх збереження, а також контролю за дотриманням касової і фінансової дисципліни. Останній означає, по-перше, контроль за наявністю і рухом грошових коштів в касі, на розрахунковому (поточному) і ін. рахунках у Держбанку СРСР; по-друге, дотримання встановлених правил використання грошових коштів за призначенням відповідно до виділених лімітів, кошторисів, фондів; по-третє, своєчасне віддзеркалення в облікових регістрах і на рахівницях всіх операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів.
В процесі матеріально-технічного постачання, виробництва продукції і її реалізації виникають різні грошових розрахунки. Для їх проведення і зберігання грошових засобів соціалістичні підприємства (об'єднання), установи і організації відкривають розрахункові (поточні) і ін. рахунку в установах Держбанку і лише невеликі суми готівки для поточних витрат (в межах встановленого ліміту) зберігають в своїй касі. У цю касу з розрахункового і ін. рахунків підприємства, установи і організації отримують по чеках готівку для видачі заробітної плати робітникам і службовцям і на господарські витрати. Грошові кошти прибуткують по дебету рахунку каса, а по кредиту цього рахунку відбивається їх витрата: на видачу заробітної плати по розрахунково-платіжних відомостях, витратних касових ордерах і ін. первинним документам.
Операції по безготівкових розрахунках враховуються на синтетичних рахівницях Держбанку: Розрахунковий рахунок, інші рахунки в банках і інші грошові кошти. Щодня установи Держбанку видають своїм контрагентам виписки по вказаних рахунках, в яких вказують звороти по дебету (прихід) і по кредиту (витрата) за день і сальдо (залишок) на початок і кінець операційного дня.
