Облік народногосподарський, система організованого спостереження, кількісного виміру і віддзеркалення соціально-економічних процесів у всіх ланках народного господарства в цілях планового керівництва соціалістичною економікою. В. н. покликаний своєчасно забезпечувати органи управління на всіх рівнях науковий обгрунтованими і достовірними даними, що об'єктивно характеризують хід виконання державних планів, завдань і зобов'язань, якість роботи і продукції, ефективність суспільного виробництва і науково-технічного прогресу, темпи і пропорції в розвитку галузей народного господарства, зростання економіки, культури і народного добробуту, наявність резервів, використання природних ресурсів, стан довкілля. Єдина система В. н. включає оперативний облік, бухгалтерський облік і статистику .
Оперативний облік ведеться в цілях спостереження і контролю за окремими сторонами виробничо-господарської діяльності підприємств, об'єднань, організацій і установ шляхом виміру, зважування, рахунку і реєстрації як в процесі здійснення виробничих, господарських і інших операцій, так і після їх здійснення. Особливе значення він набуває в умовах автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУТП). Бухгалтерський облік заснований на безперервній суцільній і документальній реєстрації всіх господарських операцій, що здійснюються на підприємствах, в організаціях і установах з товарно-матеріальними цінностями і грошовими коштами. Статистичний облік ведеться з метою здобуття даних, необхідних для характеристики розвитку народного господарства і його окремих галузей. Збір розробка і економічний аналіз статистичних матеріалів проводяться на основі обов'язкової державної звітності, переписів, одноразових учетов, суцільних, вибіркових, монографічних і ін. статистичних обстежень. Використовуючи достовірні дані, статистика вивчає кількісний аспект масових явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною, виявляє закономірності суспільного розвитку.
Можливість галузевих народно-господарських узагальнень передбачає спадкоємність оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, порівнянність даних обліку і статистики, їх методологічну єдність. Така єдність досягається завдяки загальним науково-методологічним і організаційним принципам, взаємозв'язаній системі показників планерування, обліку і статистики. У СРСР застосовуються єдині для всіх галузей народного господарства принципи обліку валової і товарної продукції, капітальних вкладень, основних, оборотних і грошових засобів, собівартості продукції, товарообігу, фонду заробітної плати і т.д., що знайшло віддзеркалення в інструкціях по обліку і звітності. Велике значення має впровадження загальносоюзних класифікаторів галузей народного господарства, промисловою і з.-х.(сільськогосподарський) продукції, товарів і послуг, професій, підприємств і організацій і ін., а також єдиних для всіх галузей форм звітності і уніфікованою первинною обліковою документація. Єдність обліку і статистики значною мірою посилюється з розширенням вживання в економіці ЕОМ(електронна обчислювальна машина), створенням автоматизованих банків даних, встановленням взаємодії між галузевими автоматизованими системами управління (АСОВІ), автоматизованою системою державної статистики (АСГС) і автоматизованою системою планових розрахунків (АСПР).
Відповідно до Конституції СРСР організація єдиної системи народно-господарського обліку знаходиться у веденні Союзу РСР в особі його найвищих органів державної влади і органів державного управління. Керівництво справою обліку і статистики покладене на ЦСУ СРСР, яке за участю Держплану СРСР, міністерства фінансів СРСР, Держбанку СРСР і ін. міністерств і відомств розробляє систему взаємозв'язаних статистичних показників і єдину наукову методологію обліку. ЦСУ СРСР затверджує форми звітності відповідає за стан обліку і звітності, контролює достовірність звітних даних, представляє керівним органам необхідну статистичну інформацію, публікує повідомлення про виконання державних планів і ін. статистичні матеріали, керує роботою по механізації збору і обробки обліково-статистичної інформації в країні. Міністерства і відомства організовують облік на підвідомчих підприємствах, в організаціях і установах.
