Нюх органи
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Нюх органи

Нюх органи , органи людини і тварин, за допомогою яких здійснюється нюх — сприйняття нюхових подразників (запахів). У людини це верхньо-задня область носовій порожнині з розташованими на бічних стінках 2 кістковими виступами — раковинами і частиною носової перегородки, покритими нюховим епітелієм (його площа близько 5 см 3 ) ( мал. 1 , А і Б). У багатьох ссавців з добре розвиненим нюхом — макросматіков — нюхова область носа збільшена за рахунок додаткових раковин кісткової стінки носової порожнини. У плазунів і деяких ссавців в перегородці носа, окрім основних О. о., розташований вомероназальний, або якобсонов орган . У риб О. о. представлені парними носовими ямками, або мішками, розташованими на голові в сусідстві з ротовим отвором і що включають багаточисельні сполучно-тканинні пластинки, покриті нюховим епітелієм ( мал. 1 , В). У комах О. о. служать чутливі утворення — нюхові сенсили, що розміщуються головним чином на антенах ( мал. 1 , Г). В ряду молюсків роль О. о. грають осфрадії . Специфічна функція О. о. забезпечується розташованими в них нюховими рецепторними клітками веретеновидної форми ( мал. 2 , А і Б). Загальне число їх у кролика близько 100 млн., у людини — близько 10 млн., у самця тутового шовкопряда ~ 40 тис. Кожна клітка забезпечена 2 відростками. Довгий і тонкий центральний відросток включений до складу нюхового нерва, другий відросток — периферичний; в хребетних він закінчується на поверхні нюхового епітелію булавоподібним потовщенням, що несе пучок з тонких (0,25—0,3 мкм ) джгутиків завдовжки в декілька десятків мкм (т.з. нюхові волоски). У деяких тварин (птиці, плазуни) рецептори несуть також короткі пальцевидні вирости — мікровілли. У нюхових сенсилах комах кожна рецепторна клітка забезпечена одним джгутиком, відростки якого личать до отворів в кутикулі, що покриває сенсилу. Як в наземних, так і в водних хребетних і у комах нюхові джгутики занурені в ту, що виділяється залізистими клітками слиз — проміжне середовище, в яке потрапляють молекули пахучих речовин, в О, що поступають. о. з водою або повітрям. У джгутиках нюхових рецепторів, як вважають, здійснюється первинна взаємодія кліток з молекулами пахучих речовин.

Літ.: Вінников Я. А., Тітова Л. До,, Морфологія органу нюху, М., 1957; Іванов Ст П. Ультраструктурная організація хеморецепторів комах, «Тр. Всес. ентомологичеського суспільства», 1969, т. 53; Бронштейн А. А., Структурна організація периферичних відділів нюхового аналізатора і нюхової цибулини, в кн.: Фізіологія сенсорних систем, ч. 2, Л., 1972.

  А. Ст Мінор.

Мал. 2. Будова нюхових рецепторів: А — нюховий епітелій черепахи; Б — нюхова сенсила сарани. РК — рецепторні клітки. ОК — опорні клітки. ПО — периферичні відростки. ЦО(центральний орган) — центральні відростки. Жг — джгутики. Мв — мікровілли. До — конус сенсили.

Мал. 1. Органи нюху: А — носові раковини людини (вигляд з боку носової перегородки); Б — те ж, поперечний розріз (область нюхового епітелію показана жирною лінією); ВР — верхня раковина; СР — середня раковина; HP — нижня раковина; У — нюхова ямка («розетка») риби (річковий окунь); Г — антена комахи (жук-могильщик, сильно збільшено); 1, 2 — сенсили різних типів.