Мутазіліти (араб., буквально — що відокремилися), творці ранньої мусульманської теології раціоналістичного напряму, що зародилася в Арабському халіфаті в 8 ст Основоположником мутазілізма вважається Василь ібн Ата (699—748). Теоретики мутазілізма заперечували багато догматів ортодоксального ісламу: існування атрибутів бога, відмінних від його суті, — антропоморфізм, догмат про ізвечності Корана, розглядаючи його лише як одне з творінь бога. Визнавали свободу волі людини. Вищим критерієм норм моральності оголошували людський розум. М. намагалися античну діалектико-раціоналістичну думку поєднати з основними принципами ісламського світогляду. Про погляди М. див.(дивися) також в ст. Арабська культура, розділ Філософія.
Літ.: Беляєв Е. А., Мусульманське сектантство, М., 1957; Петрушевський І. П., Іслам в Ірані в VII—XV століттях, Л., 1966, с. 203—13.
