Мусин -Пушкин Олексій Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мусин -Пушкин Олексій Іванович

Мусин-Пушкін Олексій Іванович [16(27) .3.1744 — 1(13) .2.1817, Петербург], граф, російський державний діяч, колекціонер, археограф і історик. Член Російської академії (1789). З 1775 почав збирання письмових і речових пам'ятників вітчизняної історії. М-код.-П. удалося відкрити Лаврентьевськую літопис, список Російською правди, Повчання Володимира Мономаха. Він опублікував «Книгу Великому Кресленню» (1792), «Російську правду» (1792), «Духовну великого кн. Володимира Всеволодовича Мономаху...» (1793) і «Слово про полк Ігореве» під назвою «Іроїчеськая гімн про похід на половців питомого князя Сіверського для Новгорода Ігоря Святославіча» (1800). Колекцією М-коду.-П. користувалися Н. М. Карамзін, І. Н. Болтін і ін. При навалі Наполеона частина колекції М-коду.-П. загинула під час московської пожежі 1812.

  Літ.: Калайдовіч До. Ф., Біографічні відомості про життя, вчені праці і збори російських старовин гр. А. І. Мусина-Пушкіна, «Зап. і праці Суспільства історії і старовин російських», ч. 2, М., 1824.