Мурашок Михайло Артемьевіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мурашок Михайло Артемьевіч

Мурашок Михайло Артемьевіч [13(25) .9.1880, село Бурдуково, нині Ветлужського району області Горького, — 11.7.1918, Симбірськ, нині Ульяновськ], лівий есер, підполковник (1917). З селян Костромської губернії. Закінчив духовну семінарію і Казанське піхотне юнкерське училище (1899). Учасник російсько-японської війни 1904—05 і 1-ої світової війни 1914—18. Після Лютневої революції 1917 голова Центрального виконкому по формуванню революційній армії з добровольців тилу для продовження війни з Німеччиною. Перед Жовтневою революцією 1917 прилучився до лівих есерів. Після Жовтня запропонував свої послуги Радянському уряду. 28 жовтня (10 листопада) 1917 призначений начальником оборони Петрограду, а 30 жовтня (12 листопада) — головнокомандуючим військами, що діяли проти військ Керенського, — Краснова (див. Керенського — Краснова заколот ). В період боротьби з каледінщиной М. — начальник штабу в Ст А. Антонова-Овсєєнко . На початку 1918 командував групою з червоногвардійських загонів, направлених проти контрреволюційної української Центральної ради, а потім боярської Румунії. З 13 червня 1918 головнокомандуючий військами Східного фронту. Після лівоесерівського заколоту 1918 в Москві М. змінив Радянської влади і 10 липня підняв заколот в Симбірське. Убитий при озброєному опорі арешту.