Керенського — Краснова заколот 1917 [26—31 жовтня (8—13 листопада)], перша спроба внутрішньої і зовнішньої контрреволюції озброєною силою захопити Петроград і повалити проголошену в Росії Радянську владу. Заколот був організований колишнім міністром-головою буржуазного Тимчасового уряду А. Ф. Керенським і командуючим 3-м-кодом кінним корпусом генералом П. Н. Красновим ; в тісному контакті з ними діяв створений в ніч на 26 жовтня (8 листопада) в Петрограді контрреволюційний «Комітет порятунку батьківщини і революції» . Керенський, що біг із Зимового палацу 25 жовтня (7 листопада) в штаб Північного фронту (Псков), вранці 26 жовтня (8 листопада) віддав наказ про рух військ на революційний Петроград. Проте за організаторами заколоту пішла лише частина 3-го кінного корпусу, розташована в районі його штабу в р. Острів (близько 10 сотень 1-ою Донською і Уссурійськой козачих дивізій). Рушивши вдень 26 жовтня (8 листопада) з Острова на Петроград, Краснов 27 жовтня (9 листопада) зайняв Гатчину, а 28 жовтня (10 листопада) — Царське Село, вийшовши на найближчі підступи до столиці.
Обороною столиці керували ЦК партії і СНК(Рада Народних Комісарів) на чолі с В. І. Леніном. Петроград ВРК 26 жовтня (8 листопада) наказав залізничникам не допускати просування військ на Петроград, що і було виконано. 27 жовтня (9 листопада) ВРК віддав наказ про бойову готовність гарнізону Петрограду; до Червоного Села і Пулкову були висунуті революційні полиці, загони балтійських моряків і Червоної Гвардії. У ніч на 28 жовтня (10 листопада) ЦК РСДРП (б) і СНК(Рада Народних Комісарів) створили комісію на чолі з Леніном для безпосереднього керівництва ліквідацією заколоту. Ленін прибув в штаб військового округу Петрограду, де знаходилося командування революційних сил. Від імені СНК(Рада Народних Комісарів) Ленін призначив головнокомандуючим військами округу голови ВРК Н. І. Подвойського . По особистій вказівці Леніна Центробалт направив в Петроград бойові кораблі і загони моряків. З представниками Військово-морського революційного комітету Ленін розробив план розставляння кораблів на Неве, щоб їх потужною артилерією прикрити підходи до міста; у Кронштадті формувалися додаткові загони моряків.
В ніч на 29 жовтня (11 листопада) Ленін прибув на Путіловський завод, щоб перевірити, як йдуть виготовлення і ремонт знарядь і підготовка бронепоїзда для боротьби з бунтівниками; вдень 29 жовтня (11 листопада) провів нараду з працівниками ВРК, агітаторами, виступав на зборах представників частин гарнізону Петрограду. Кожен завод, район, полк отримав конкретне завдання по обороні Петрограду. Близько 20 тис. чоловік було послано на ритті окопів і в короткий термін створили оборонний рубіж «Заливши — Нева». Командувачем всіма частинами під Петроградом був призначений лівий есер підполковник М. А. Мурашок, його помічником — Ст А. Антонов-Овсєєнко, начальником штабу — полковник П. Би. Вальден, комісаром — До. С. Еремєєв. ЦК РСДРП (б) направив у війська групу партійних працівників — Р. До. Орджонікідзе, Д. 3. Мануїльського, С. П. Воськова, В. К. Слуцкую і ін.
В ніч на 29 жовтня (11 листопада) під керівництвом «Комітету порятунку батьківщини і революції» в Петрограді спалахнув юнкерський заколот, але протягом 29 жовтня (11 листопада) і ранку 30 жовтня (12 листопада) був пригнічений. Вранці 30 жовтня (12 листопада) війська Краснова (9 неповних сотень козаків, 18 знарядь, броньовик і бронепоїзд) почали настання в районі Пулкова і після багатогодинного бою були зупинені. Що перейшли в настання увечері 30 жовтня (12 листопада) революційні війська створили загрозу оточення військ Краснова; останні, залишивши Царське Село, відійшли в Гатчину. 1(14) листопада в Гатчину увійшли революційні війська. Керенський таємно біг з міста; Краснов і його штаб були арештовані; заколот ліквідований.
Літ.: Булигин І. А., Розгром контрреволюційного заколоту Керенського — Краснова, «Історія СРСР», 1957 № 5; Лутовінов І. С., Ліквідація заколоту Керенського — Краснова, М., 1965.
