Мурашок (Карський) Микола Миколайович [14(25) .7.1794, Петербург, — 18(30) .10.1866, с. Ськорняково, нині Задонського району Липецької області], російський генерал від інфантерії (1853). Брат декабриста А. Н. Муравьева . У 1811 зарахований в армію в чині прапорщика, учасник Вітчизняної війни 1812 і закордонних походів російської армії 1813—1814. Був одним з організаторів переддекабристських кружків «Юнацьке собратство» (1811—12) і «Священна артіль» (1814—18), потім відійшов від декабристів. Служив на Кавказі, брав участь в російсько-іранській війні 1826—28 і російсько-турецькій війні 1828—29. Зробив військово-дипломатичні поїздки до Хиву і Бухари (1819—20), Єгипту і Туреччини (1832—33), сприяв висновку Ункяр-Іськелесийського договору 1833 . Був прибічником звільнення селян від кріпосної залежності, протегував засланим декабристам; за це, а також за критику порядків в армії в 1836 піддався опалі і був звільнений. У 1848 повернений на службу, брав участь в поході до Угорщини в 1849. У 1854 призначений намісником на Кавказі і головнокомандуючим Окремим кавказьким корпусом. Керував облогою і узяттям фортеці Карс під час Кримської війни 1853—56. З 1856 у відставці, член Державної ради. М. — автор мемуарів (у журналі «Російський архів», 1885—95).
Соч.: Росіяни на Босфорі в 1833 р., М., 1869.
Літ.: Задонський Н. А., Життя Муравьева [3 видавництва, Вороніж, 1970].
