Морозова Феодосія Прокофьевна [1632, Москва, — 2(12) .11.1675, Боровськ], діячка російського розколу, сподвижниця протопопа Авакума, бояриня. Дочка окольничого П. Ф. Соковніна, родича М. І. Мілославськой, дружини пануючи Олексія Михайловича . В 1649 видана заміж за боярина Р. І. Морозова, брата Б. І. Морозова . Овдовіла в 1662. Близько 1670 таємно постриглася в черниці під ім'ям Феодори. За приналежність до старої віри, «противлення» паную і патріархові арештована в ніч на 16 листопада 1671; величезний стан М. був конфіскований. Взимку 1673 разом з сестрою — княгинею Е. П. Урусової і дружиною стрілецького полковника М. Г. Данілової піддана тортурам. Пізніше М. разом з «союзниками» була відправлена до Боровськ, де її уморили голодом в земляній в'язниці. На смерть М. один з керівників старообрядності протопоп Авакум написав відчуте «Про трьох сповідальників слово плачевне». В кінці 70-х рр. 17 ст про життя М. була написана «Повість», автор якої — анонім, що таємно відвідав М. в боровськом висновку. М. присвячені малюнки і картини Ст І. Сурікова, Ст Р. Перова, А. Д. Літовченко, К. В. Лебедева і інших художників.
Літ.: Тіхонравов Н. С., Бояриня Морозова. Епізод з історії російського розколу, «Російський вісник», 1865, т. 59 № 9; Забелін І. Е., Домашній побут російських цариць в XVI і XVII столітті, 3 видавництва, М., 1901; Мазунін А. І., Повість про бояриню Морозової (пам'ятник російської літератури XVII ст), Л., 1965 (автореферат дісс.).
