Монодія

Монодія (греч. monōdía — пісня одного співця, від monos — один і ōdós — співець) (муз.), в Древній Греції — спів одного співця у супроводі авлоса, кіфари або ліри. М. називають також стиль сольного співу з гомофонним супроводом, що склався в Італії в 16 ст і ряд нових форм і жанрів, що викликав до життя ( арія, речитатив опера, кантата і ін.). У ширшому розумінні — всякий одноголосний спів (сольне, ансамблеве або хорове в унісон або октаву), вокальна партія вигадування для голосу з інструментальним супроводом.