Моноімпульсна радіолокація (від моно... і імпульс ) , метод виміру станцією (РЛС) кутових координат радіолокацій об'єкту, заснований на визначенні кутової помилки положення її антени, направленої на об'єкт, по прийнятому одиночному (відбитому або перєїзлученному об'єктом) імпульсному сигналу. М. р. використовується В т. н. моноімпульсних РЛС супроводи. Основна перевага цього методу перед іншими методами радіолокацій, заснованими на обробці безперервних або декількох імпульсних сигналів (див. Радіолокація ) , що послідовно приймаються, полягає у вищій точності вимірів (помилки знижуються до десятих доль кутової хвилини). Це є наслідком нечутливості моноімпульсних РЛС до флуктуаціям амплітуди прийнятих сигналів. Проте реалізація М. р. пов'язана з додатковим ускладненням приймального тракту РЛС — з необхідністю використання декількох приймальних каналів (у зв'язку з чим цей метод отримав також назву багатоканального).
Розрізняють 2 основних вигляду моноімпульсних РЛС — з амплітудним і фазовим порівнянням сигналів. Робота їх заснована відповідно на використанні залежності амплітуди або фази сигналів одночасно прийнятих по декількох каналах, від напряму приходу хвиль. При визначенні однієї кутової координати методом порівняння амплітуд ( мал. 1 ) для прийому сигналів використовуються 2 ідентичних приймалень каналу і антена з двома опромінювачами, зміщеними з її фокусу, унаслідок чого напрями максимумів їх діаграм спрямованості утворюють деякий кут. З приймачів детектовані в них сигнали подаються на пристрій порівняння амплітуд. По відношенню амплітуд на його виході визначається значення і знак зсуву напряму на об'єкт відносно рівносигнального напряму (т.з. сигнал помилки). Сигнал помилки часто використовується для автоматичного повороту антени в напрямі на об'єкт. Для визначення однієї кутової координати об'єкту методом порівняння фаз ( мал. 2 ) використовується система з 2 антен, рознесених на відстань 1 (база). Сигнал від об'єкту приходить до антен із зрушенням фази:
де l — довжина хвилі, q — кут між напрямом на об'єкт і нормаллю до бази. Прийняті сигнали після посилення поступають у фазометр, по якому визначається різниця фаз, що характеризує напрям на об'єкт в одній плоскості. Для визначення двох кутових координат об'єкту (у ортогональній плоскості) в моноімпульсних РЛС з амплітудним або фазовим порівнянням сигналів повинні використовуватися принаймні 3 (зазвичай 4) діаграми спрямованості і відповідне число приймальних каналів.
Для забезпечення кутового супроводу об'єкту за допомогою визначення кутових координат в двох ортогональній плоскості за допомогою лише двох діаграм спрямованості спільно використовується фазове і амплітудне порівняння сигналів. Інформація про кутове положення об'єкту в одній плоскості, наприклад в азимутній, виходить методом порівняння фаз за допомогою двох окремих антен, розташованих поруч по горизонталі, а в ін. плоскості (угломестной) — методом порівняння амплітуд шляхом відхилення діаграми спрямованості однієї антени вгору, а інший — вниз. Такий метод отримав назву змішаного амплитудно-фазового методу порівняння сигналів.
Моноімпульсні РЛС з порівнянням фаз прийнятих сигналів на практиці застосовуються рідше, ніж моноімпульсні РЛС з порівнянням амплітуд сигналів. Це викликано негативним впливом на якість їх роботи бічних пелюсток діаграми спрямованості, властивих реальним антенам, і менш ефективним використанням загального раськрива антени.
Літ.: Родс Д. Р., Введення в моноімпульсну радіолокацію, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1960; Ськолник М., Введення в техніку систем радіолокацій, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1965; Сучасна радіолокація, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1969.
