Маєткова система , виникла у вигляді роздачі великим князем (царем) земель в користування дворянам (див. Дворянство ) в Російській державі 15—17 вв.(століття) за умови несення ними державної служби, в основному військової. П. с. склалася в період утворення Російської централізованої держави. Перша масова роздача земель у вигляді маєтків була вироблена в Новгородській і ін. приєднаних до Російської держави землях при великому князеві Іване III Васильовичі . Потім стали роздаватися землі в південному районах (див. Дике поле ) . Економічне значення її полягало в господарському освоєнні нових земель, особливо на Ю. країни. Соціально-політична роль П. с. полягала в тому, що вона служила цілям матеріального забезпечення дворянства — основної соціальної сили держави в боротьбі з феодальною роздробленістю. Юридичні основи П. с. були закріплені в Судебнику 1497 . П. с. досягла розквіту до середини 16 ст, коли Укладенням про службу 1556 була вироблена регламентація військової служби поміщиків і вотчинників (див. Вотчина ) . По Укладенню кожен власник повинен був з 100 чвертей землі виставляти у військо великого князя одного озброєного кінного ратника. Питаннями служби дворян-поміщиків і їх земельним забезпеченням відали Розрядний наказ і Маєтковий наказ . П. с. зростала за рахунок конфіскації земель бояр і монастирів, роздачі поміщикам палацових і черносошних земель. Значне зростання П. с. відбувався в період опричнина . З поширенням П. с. зв'язаний розвиток панщини і складання кріпака права . Поступово встановлюється спадкоємство маєтків. Соборним укладенням 1649 був дозволений обмін маєтків на вотчину. Одночасно з юридичним зближенням маєтку з вотчиною почалося обмеження поширення П. с. уряд став винагороджувати дворян за службу таким, що подарувало маєтків у вотчину, продавати маєтки у вотчину. П. с. перестала існувати при царі Петре I в результаті Указу про єдиноспадкування (1714), який юридично закріпив злиття маєтків з вотчиною в єдиний вигляд дворянської земельної власності. За несення державної служби дворяни стали отримувати грошову оплату. Спадщиною П. с. з'явилося поміщицьке землеволодіння, що проіснувало в Росії до Жовтневої революції 1917.
Літ.: Різдвяний С. Ст, землеволодіння Служивого в Московській державі XVI ст, СП(Збори постанов) Би, 1897; Готье Ю. Ст, Замоськовний край в XVII ст, 2 видавництва, М., 1937; Веселовський С. Би., Феодальне землеволодіння в Північно-східній Русі, т. 1, М. — Л., 1947; Черепнін Л. Ст, Утворення Російської централізованої держави в XIV—XV вв.(століття), М., 1960; Зимін А. А., З історії маєткового землеволодіння на Русі, «Питання історії», 1959 № 11. Див. також літ.(літературний) при статтях Селянство, Кріпацтво, Поміщики .
