Ларошфуко (La Rochefoucauld) Франсуа де (15.9.1613, Париж, — 17.3.1680, там же), герцог, французький письменник-мораліст. Брав участь в палацових інтригах проти А. Ж. Рішельє, прилучився до Фронді . В своїх «Мемуарах» (1662, повністю виданих 1817), освітлюючих події 1624—52, написаних з позиції фрондера-арістократа, виступив противником абсолютизму. Головне вигадування Л. — «Роздуми, або Моральні вислови і максими» (1665, російське переведення 1959) — філософський підсумок його спостережень над вдачами сучасного йому французького суспільства. Головними рушійними силами поведінки людини Л. вважає себелюбство і егоїстичний розрахунок («інтерес»). Ця ідея, висловлена Т. Гоббсом і вельми поширена у багатьох мислителів тієї епохи, набуває в Л. особливу новизну завдяки його тонкому психологічному аналізу вдач французької аристократії і перш за все тих свідомих, а частіше за несвідомі прийоми, за допомогою яких справжні мотиви і інтереси маскуються фіктивними етичними ідеалами. Л. — майстер афористичного стилю.
Літ.: Історія французької літератури, т. 1, М. — Л., 1946, с. 449 — 54; Лінецкая Е., Ф. Ларошфуко, в кн.: Письменники Франції, М., 1964; Разумовськая М. Ст, Ларошфуко, автор «Максим», Л., 1971; Moore W. G., La Rochefoucauld, [L.], 1969; Marchand J., Bibliographie gеnеrale raisonnеe de la Rochefoucauld, P., 1948.
