Ларройо (Larroyo) Франсисько (р. 1908, Сакатекас), мексиканський філософ. Декан філософського факультету Мексиканського університету, один із засновників мексиканського неокантіанства, автор ряду робіт по педагогіці. Філософські ідеї Л. близькі до ідей баденськой школи неокантіанства. Філософію Л. розуміє як ретроспективний аналіз категорій трансцендентальної свідомості людини що виявляються в сферах науки, мистецтва, релігії, політики і ін. Соціологічні погляди Л. розвиваються у дусі ідей іспанського філософа Х. Ортеги-і-Гасета : джерело кризи «сучасної епохи» Л. бачить в бурхливому розвитку техніки, в порушенні рівноваги між злетом науково-технічної думки і відставанням морально-політичної свідомості. Грядущу форму історичного існування Заходу Л. бачить в американському способі життя, апологетом якого виступає.
Соч.: La logica de la ciencia, 11 ed., Хутро., 1960 (совм. з М. A. Cevallos); Hi romanticismo filosofico, [Хутро.], 1941; Historia de la filosofia en Norte-amеrica, Хутро, 1946; El existencialismo, sus fuentes в direcciones, Хутро., 1951; Lecciones de lоgica в etica, Хутро., 1957; La filosofia Americana. Su razоn в su sinrazоn de ser, Хутро., 1958; Les principios de la еtica social, 9 ed., Хутро., 1959.
