Гоббс (Hobbes) Томас (5.4.1588, Малмсбері, — 4.12.1679, Хардуїк), англійський філософ-матеріаліст. Народився в сім'ї приходського священика. Закінчивши Оксфордський університет (1608), поступив гувернером в аристократичну сім'ю У. Кавендіша (згодом герцога Девонширського), з якою був зв'язаний до кінця життя. На формування переконань Р. значний вплив зробили Ф. Бекон, а також Р. Галілей, П. Гассенді, Р. Декарт . Основні вигадування: філософська трилогія «Основи філософії» — «Про тель» (1655), «Про людину» (1658), «Про громадянина» (1642); «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і цивільної» (1651, русявий.(російський) пер.(переведення) 1936).
Продовжуючи лінію Бекона, Р. «... знищив забобони теїстів беконовського матеріалізму...» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 2, с. 144). У полеміці з Декартом він відкинув існування особливої мислячої субстанції, доводячи, що мисляча річ є щось матеріальне. Р. створив першу закінчену систему механістичного матеріалізму, що відповідав характеру і вимогам природознавства того часу. Геометрія і механіка для Р. — ідеальні зразки наукового мислення взагалі. Природа представляється Р. сукупністю протяжних тіл, що розрізняються між собою величиною, фігурою, положенням і рухом. Рух розуміється як механістичне — як переміщення. Плотські якості розглядаються Р. не як властивості самих речей, а як форми їх сприйняття. Р. розмежовував протяжність, реально властиву тілам, і простір як образ, що створюється розумом («фантазма»); об'єктивно-реальний рух тіл і час як суб'єктивний образ руху. Р. розрізняв два методи пізнання: логічну дедукцію раціоналістичної «механіки» і індукцію емпіричної «фізики».
Держава Р. розглядає як результат договору між людьми, що поклав природному догосударственному стану «війни всіх проти всіх». Він дотримувався принципу початкової рівності людей. Окремі громадяни добровільно обмежили свої права і свободу в користь держави, завдання якої — забезпечення світу і безпеки. Р. вихваляє роль держави, яку він визнає абсолютним сувереном. В питанні про формах держави симпатії Р. були на стороні монархії. Відстоюючи необхідність підпорядкування церкві державі, він вважав за необхідне збереження релігії як ідеологічного знаряддя державної влади для приборкання народу.
Етика Р. виходить з незмінної плотської «природи людини». Основою моральності Р. вважав «природний закон» — прагнення до самозбереження і задоволення потреб. Чесноти обумовлені розумним розумінням того, що сприяє і що перешкоджає досягненню блага. Моральний борг за своїм змістом збігається з громадянськими обов'язками, витікаючими з суспільного договору.
Учення Р. надав великий вплив на подальший розвиток філософської і соціальної думки.
Соч.: Opera philosophica, quae latine scripsit..., ed. W. Molesworth, v. 1—5, L., 1839—45; The English works, ed. by W. Molesworth, v. 1—11, L., 1839—45; у русявий.(російський) пер.(переведення): Ізбр. соч.(вигадування), т. 1—2, М. — Л., 1926; Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2, М., 1964.
Літ.: Биховський Би. Е., Психофізичне учення Т. Гоббса, «Вісник Комакадемії», 1928 № 26 (2); Чеськис А. А., Томас Гоббс. М., 1929; «Під прапором марксизму» 1938 № 6 (статті Б. Е. Биховського, Л. Германа, М. Петросової, Д. Біхдрікера); Деборін А. М., Томас Гоббс, в його сб.(збірка): Нариси по історії матеріалізму 17—18 вв.(століття), М. — Л., 1930; Голосів Ст Ф., Нариси по історії англійського матеріалізму 17—18 вв.(століття), Красноярськ, 1958; Tönnies F., Th. Hobbes, der Mann und der Denker, Osterwieck, 1912; Polin R., Politique et philosophie chez Thomas Hobbes, P., 1952; Peters R., Hobbes [L., 1956]; Hobbes studies, ed. by K. C. Brown, Oxf,, 1965; Mcneilly F. S., The anatomy of Leviathan, N. Y. — L., 1968; Gauthier D. P., The logic of Leviathan, Oxf., 1969.
