Конфіскація землі (від латів.(латинський) confiscatio — відбирання майна в казну), примусове і безвідплатне вилучення державою землі у землевласників. У широких масштабах здійснювалося в періоди загострення класової боротьби (інколи — боротьби між різними прошарками одного класу), головним чином під час соціальних революцій, з метою передачі землі одного класу іншому класу (соціальній групі). Різновидом До. з. є секуляризація земель, що проводилася в Європі в період раннього середньовіччя (з 8 ст) і що набула широкого поширення з часу зародження капіталізму (з 16 ст). У західноєвропейських країнах в ході буржуазних революцій (18—19 вв.(століття)) на основі ряду декретів землі феодалів були конфісковані і передані головним чином до рук буржуазії (наприклад, декрети від 18 червня, 25—28 серпня 1792 Великих французьких революції).
При капіталізмі існує монополія приватної власності на землю. яка стала основою капіталістичних аграрних стосунків. Розвиток капіталізму в сільському господарстві привів до концентрації землі в руках міської і сільської буржуазії і монополій. До. з. крупних землевласників в розвинених капіталістичних країнах — найважливіша вимога комуністичних і робочих партій і всіх прогресивних демократичних сил. Оскільки земля і ін. засобу виробництва в сільському господарстві усе більш переходять в руки монополій, вимога До. з. набуває в цих країнах антимонополістичного характеру. Історичний досвід показує, що в певних соціально-економічних і історичних умовах До. з. може бути здійснена і в рамках буржуазних буд (наприклад, аграрна реформа 1946 в Японії, де викуп за землю в умовах значної інфляції мав символічне значення).
Інший характер мала До. з. в період соціалістичної революції в Росії 1917 і в країнах, що вступили на дорогу соціалізму в час і після 2-ої світової війни 1939—45. У Росії Декретом про землю [26 жовтня (8 листопада) 1917] і «Основним законом про соціалізацію землі» [27 січня (9 лютого) 1918] поміщицька власність на землю була скасована негайно і без жодного викупу, право приватної власності на землю ліквідоване назавжди, вся земля оголошена всенародним надбанням і передана в безкоштовне користування селянам трудящих, що по суті означало соціалістичну націоналізацію землі . Конфіскація поміщицьких маєтків з'явилася першим з аграрних перетворень Радянської влади в 1917—18. У зарубіжних соціалістичних країнах До. з. здійснювалася на основі принципу: «Земля тим, хто її обробляє». Залежно від соціально-економічних і політичних умов в цих країнах вона проводилася по-різному. Поміщицькі землі і землі, що належали особам, що співробітничали з фашистами, як правило, конфісковувалися безоплатно або з невеликим викупом (див. Аграрні реформи ) . В соціалістичних країнах поряд з конфіскацією поміщицької землі були введені ряд обмежень і на володіння землею, що привели до фактичної ліквідації монополії приватної власності на землю. Це послужило найважливішою передумовою подальших соціалістичних перетворень в сільському господарстві цих країн.
Проблема До. з. має особливо велике значення для країн, що розвиваються, стали після 2-ої світової війни на дорогу національної незалежності, а також для країн, які знаходяться ще в колоніальній залежності. Велика різноманітність аграрних стосунків, своєрідність економічних і політичних умов розвитку цих країн, різна міра загострення класової боротьби, організованості робочого класу і селянства визначають особливості До. з. крупних поміщиків і іноземних монополій: вона відбувається, як правило, на основі викупу з подальшою передачею землі частково державі і частково селянам на правах приватної власності.
Літ.: Маркс До., Капітал, т. 3, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 25, ч. 1; Ленін Ст І., Доповідь про землю 26 жовтня (8 листопада). [Другий Всеросійський з'їзд Рад Робочих і Солдатських депутатів 25—26 жовтня (7—8 листопада) 1917 р.], Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 35; Луцький Е. А., До історії конфіскації поміщицьких маєтків в 1917—1918 рр., «Вісті АН(Академія наук) СРСР, серія історії і філософії», 1948, т. 5 № 6; Першин П. Н. Аграрная революція в Росії, кн. 2, М., 1966.
