Контрольно-вимірювальні засоби
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Контрольно-вимірювальні засоби

Контрольно-вимірювальні засоби в техніці, узагальнена назва групи засобів, вживаних для виміру і контролю лінійних і кутових розмірів деталей і готових виробів. Технічні засоби з нормованими метрологічними параметрами або властивостями, призначені для знаходження значення фізичної величини дослідним дорогою, прийнято називати засобами виміру (вимірниками). Якщо ж при визначенні значення фізичної величини дослідним дорогою необхідно встановити, чи знаходиться розмір в межах нормованих значень, що допускаються, то такі засоби називаються контрольними. Всі вживані для виміру прилади, на яких можна відлічити значення розміру, можуть використовуватися також для контролю.

  Умовно До.-и. с. розділяються на вимірювальні інструменти і вимірювальні прилади. Найчастіше до інструментів відносять прості засоби ( лінійки, калібри, штангенциркулі), а до приладів — складніші ( профілометри, мікрокатори і т. д.). У державних стандартах прийнято укрупнене розділення До.-и. с. на заходи і вимірювальні прилади . До заходів відносять До.-и. с., призначені для відтворення фізичної величини заданого розміру (наприклад, кінцеві заходи, калібри). До вимірювальних приладів відносять засоби виміри, що видають сигнал вимірювальної інформації у формі, доступній для безпосереднього сприйняття спостерігачем (оператором). Наприклад, в аналогових приладах свідчення, тобто значення вимірюваних величин, визначають по відліковому пристрою. У реєструючих приладах передбачена реєстрація свідчень самописцем і друкуючим пристроєм. За принципом дії розрізняють механічні, оптичні, електричні і пневматичні вимірювальні прилади або комбіновані — оптіко-механічні, пневмо-електрічні, пневмо-оптічні і т. д. Принцип дії приладу часто відбивається в його назві, наприклад електроіндуктивний профілометр, пневматичний прилад для виміру внутрішніх розмірів і т. д. Залежно від принципу дії вимірювальні прилади мають різні преобразовательниє елементи. Так, в механічних приладах використовують механічні преобразовательниє пристрої: різьбові (наприклад, в мікрометрі ) , важелі в ( мініметрі ) , зубчасті для важеля, зубчасті (у індикаторі годинного типа), пружинні (у мікрокаторе); у оптичних вимірювальних приладах дія преобразовательних пристроїв основива е тся на світлових явищах; у електричних приладах — на електричних явищах (індуктивності, фотоелектричних ефектах і ін.); у пневматичних вимірювальних приладах — на залежності кількості повітря часу, що протікає в одиницю, через отвір, від площі найвужчого поперечного перетину цього отвору. Основними метрологічними показниками, що визначають експлуатаційні характеристики приладу, є: ціна ділення шкали, діапазон вимірів, межа і погрішність вимірів .

  Існує умовне розділення До.-н. с. на універсальних і спеціальних. До універсальних засобам виміру відносяться ті, за допомогою яких вимірюють і контролюють лінійні величини (діаметри і довжини) незалежно від конфігурації контрольованої деталі (штанген-інструмент, мікрометри, скоби, оптіметри і ін.). Спеціальні До.-и. с. призначаються для виміру або деталей певної конструктивної форми (наприклад, зубоїзмерітельниє прилади, резьбоїзмерітельний інструмент і т. д.), або певного параметра виробу (шорсткості, площинній, прямолінійності і т. д.). По розташуванню відносно деталі розрізняють До.-и. с. накладні, станкові і приставні. Накладні засоби виміру розташовуються на деталі, в станкових засобах деталь розташовується при вимірі на приладі, приставні засоби координуються разом з деталлю відносно однієї базової поверхні. По характеру взаємодії з деталями До.-и. с. розділяють на контактних, чутливий елемент яких має механічний контакт з поверхнею деталі, і безконтактні, в яких контакт відсутній (наприклад, оптичні і пневматичні прилади). По мірі участі оператора в процесі виміру До.-и. с. розділяють на ручних, механізованих, напівавтоматичних і автоматичних (див. Контроль автоматичний ) .

  Одним з основних напрямів в розвитку До.-и. с. є створення заходів і приладів, призначених для використання їх безпосередньо на робочих місцях. Велике значення надається при цьому розробці вузькоспеціалізованих До.-и. з підвищеної зносостійкості і точності, наприклад, контактні частини деяких До.-и. с. оснащують пластинками з твердих сплавів і алмазу, прилади з електричними преобразовательнимі пристроями мають відлікові системи з ціною ділення 1 мкм і менш. Найбільш перспективне створення До.-и. с., що безпосередньо беруть участь в технологічному процесі обробки (див. Контроль активний ) , приладів для контролю параметрів, які мають бути стійкими в процесі виготовлення деталей (наприклад, прилад для контролю шорсткості поверхні — профілометр), приладів для контролю некруглої деталі — кругломеров, приладів для виміру кінематичної погрішності зубообрабативающих верстатів і т. д. Свідчення таких приладів записуються зазвичай у вигляді діаграм або в цифровій формі. Широкого поширення набувають прилади для попереднього розмірного налаштування положення ріжучого інструменту для верстатів з програмним управлінням. Такі прилади дозволяють підтримувати задану точність обробки і значно скорочують простий устаткування. Прискорити процес здобуття результатів і зменшити погрішність вимірів дозволяє використання До.-и. с. спільно з ЕОМ(електронна обчислювальна машина). Див. також ст. Метрологія, Вимірювальна техніка .

  Н. Н. Марков.