Знеболення , штучне усунення больової чутливості при хірургічних операціях і ін. лікувальних і діагностичних процедурах. Вчення про О. — основний розділ анестезіологиі . Прості методи О. і знеболюючі засоби (лікарські трави) відомі з глибокої старовини. У 19 ст для О. широко застосовували морфін . Розрізняють місцеве (анестезія) і загальне (наркоз) О. Прі місцевому О. блокуються сприймаючі нервові закінчення, нервові дороги, що йдуть від периферії до центральної нервової системи. При загальному О. пригноблюються утворення, що сприймають біль, в головному мозку.
До методів місцевого О. відносять: О. по А. Ст Вишнєвському, при якому 0,25%-ний розчин новокаїну вводять за способом «тугого повзучого інфільтрату»; т.з. провідникове О. — знеболюючий агент вводять безпосередньо в нервовий ствол; спинномозкову і епідуральну анестезію — знеболюючу речовину вводять відповідно в спинномозковий канал або надоболочечноє простір; поверхневе місцеве О. — знеболюючий агент (хлоретіл, кокаїн) наносять на поверхню органу або тканини і т.д. Методи загального О. див.(дивися) в ст. Наркоз .
