Житлово-будівельний кооператив (ЖСЬК), в СРСР кооперативна організація робітників і службовців, що створюється для будівництва і експлуатації за свій рахунок в містах і селищах міського типа упорядкованих житлових будинків.
Вперше були створені в 1921 у формі житлово-орендних товариств, робочих житлово-будівельних товариств і всегромадських житлово-будівельних товариств, причому для робочих товариств держава встановлювало фінансові і ін. пільги. Ці товариства були ліквідовані в 1937, а побудовані ними удома передані до житлового фонду місцевих Рад депутатів трудящих. У 1958 Раду Міністрів СРСР прийняв постанову про доцільність створення ЖСЬК для прискорення темпів будівництва. Особливо широкий розвиток ЖСЬК отримали після прийняття постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 1 червня 1962 «О індивідуальному і кооперативному житловому будівництві» (СП СРСР, 1962 № 12 ст. 93) і постанова Ради Міністрів СРСР від 19 листопада 1964 «Про подальший розвиток кооперативного житлового будівництва» (СП СРСР, 1964 № 25, ст. 147).
Діяльність ЖСЬК регулюється статутом, який розробляється на основі зразкового статуту, затвердженого Радами Міністрів союзних республік (у РРФСР зразковий статут ЖСЬК затверджений Сов. Мин.(Рада Міністрів) РРФСР 2 окт.(жовтень) 1965). У ЖСЬК можуть вступати громадяни, що досягли 18 років що постійно проживають в даній місцевості і потребують житла або бажають поліпшити свої житлові умови. ЖСЬК організовуються при установах і підприємствах; для їх освіти необхідне об'єднання не менше 60 чіл. у Москві і Ленінграді, 48 — в столицях союзних і автономних республік, краєвих і обл. центрах і 24, — в ін. містах і селищах міського типа. Трудящі невеликих підприємств, організацій і установ, а також пенсіонери можуть об'єднатися в один кооператив. Пай кожного члена ЖСЬК не може бути менше кошторисної вартості окремої квартири, розмір якої залежить від числа членів сім'ї (але не більше 60 м 2 ) . Держава надає ЖСЬК різні пільги, з тим щоб розширити і прискорити це будівництво шляхом залучення засобів самих, потребуючих поліпшення житлових умов трудящих. Для здійснення будівництва будинку ЖСЬК може отримати позику в Будбанку СРСР в межах до 60% (із сплатою відсотків у розмірі 0,5 річних) кошторисній вартості будівництва на термін 10—15 років (див. постанова Ради Міністрів СРСР від 1 червня 1962), а в Казахській РСР, Алтайському, Красноярськом, Приморському і Хабаровському краях, в Амурській, Архангельській, Іркутській, Камчатській, Кемеровській, Магаданській, Мурманську, Новосибірській, Омській, Сахалінській, Томську, Тюменській, Читинській обл., в Бурятській, Комі, Карельською, Якутською і Тувинською АССР — в межах до 70% кошторисної вартості будинку на термін 10—20 років (постанова Ради Міністрів СРСР від 19 листопада 1964) з погашенням цієї позики рівними долями. Будинок, побудований ЖСЬК, є його власністю, експлуатація будинку здійснюється повністю за рахунок членів кооперативу без державний дотації.
Член кооперативу має право з відома загальних зборів передати свій пай будь-якому що постійно проживає спільно з ним повнолітньому членові сім'ї. Пай померлого члена ЖСЬК переходить до його спадкоємцям відповідно до загальних положень про спадкоємстві . Якщо спадкоємці померлого не користувалися квартирою за життя померлого, їм виплачується вартість паю або доля його, але переважні права на вступ в члени ЖСЬК вони не набувають.
