Спадкоємство, перехід майна померлого (спадкодавця) до його спадкоємців. Розрізняється Н. згідно із законом і по заповіту . Н. згідно із законом звичайний має місце за відсутності заповіту. В цьому випадку до Н. закликаються особи, вказані в законі. У СРСР до Н. згідно із законом в першу чергу закликаються діти (у тому числі усиновлені), чоловік і батьки (усиновітелі) померлого, а також дитя померлого що народився після його смерті. У другу чергу успадковують брати і сестри померлого, його дід і бабка, як з боку батька, так і з боку матері. Спадкоємці другої черги закликаються до Н. лише за відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадки, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги позбавлені заповідачем права Н. Внутрі кожній черзі всіх осіб успадковують в рівних долях. До спадкоємців згідно із законом відносяться також непрацездатні особи що перебували на утриманні померлого не менше 1 року до його смерті. Вони успадковують нарівні із спадкоємцями тієї черги, яка закликається до Н. Прі відсутності ін. спадкоємців утриманці успадковують все майно померлого. Внуки і правнуки є спадкоємцями згідно із законом, якщо до часу смерті спадкодавця немає в живих того з їх батьків, який був би спадкоємцем, вони успадковують порівну в тій долі, яка належала б при Н. за законом їх померлому батьку.
В особливому порядку успадковуються предмети домашньої обстановки і ужитку: вони переходять до спадкоємців згідно із законом, що проживав спільно із спадкодавцем до його смерті не менше 1 року, незалежно від їх черги і спадкової долі.
Якщо немає спадкоємців або жоден із спадкоємців не прийняв спадку або всі вони позбавлені заповідачем спадку, майно по праву Н. переходить до держави (див. також Виморочне майно ). Спадкоємець, що прийняв спадок, відповідає по боргах спадкодавця в межах вартості майна, що перейшло до нього.
