Десятий з'їзд РКП(б), відбувся в Москві 8—16 березня 1921. Було присутньо 717 делегатів з вирішальним голосом і 418 з дорадчим голосом, що представляли 732 521 членів партії.
Склад делегатів з'їзду (з правом вирішального голосу): по соціальному положенню — 257 робітників, 52 ремісники і селяни, 109 службовців, 223 інтелігенти, у тому числі що вчаться, 63 — інші і відсутні відомості; за освітою — 41,9% з вищим і середньою освітою, 48,4% з нижчою освітою, 7,4% з позашкільною і домашньою освітою, 2,3% — відсутні відомості; за віком - до 20 років 0,3%, від 20 до 24 років 18,9%, від 25 до 29 років 33,4%, від 30 до 34 років 24,8%, від 35 до 39 років 14,9%, від 40 до 44 років 5%, від 45 до 49 років 1,6%, від 50 і більше 1,1%; за партійним стажем — 8,8% делегатів вступили в партію до 1905, 9,2% в 1905—07, 17,4% в 1908—16, 25,5% в 1917, 20,5% в 1918, 14% в 1919, 3,3% в 1920, 1,3% — відсутні відомості.
Порядок дня: Політичний звіт ЦК (доповідач Ст І. Ленін); Організаційний звіт ЦК (доповідач Н. Н. Крестінський); Звіт Контрольної комісії (доповідач А. А. Сольц); про Главполітпросвете і агітаційно-пропагандистську роботу партії (доповідач Е. А. Преображенський); Чергові завдання партії в національному питанні (доповідач І. Ст Сталін, співдоповідач Р. І. Сафаров); Питання партійного будівництва (доповідач Н. І. Бухарін; співдоповіді: Е. Н. Ігнатов, Ст Н. Максимовський, І. Т. Смілга); Професійні союзи і їх роль в господарському житті країни (доповідач Р. Е. Зіновьев; співдоповіді: Л. Д. Троцький, А. Р. Капелюшників); Про заміну розверстування натуральним податком (доповідач Ст І. Ленін, співдоповідь — А. Д. Цурюпа); Соціалістична Республіка в капіталістичному оточенні (доповідач Л. Би. Каменев); Звіт представника РКП(б) в Комінтерні (доповідач Р. Е. Зіновьев); Про єдність партії і анархо-синдикалістський ухил (доповідач Ст І. Ленін); Вибори керівних органів. Окрім оголошеного порядка день, з'їзд заслуховувала доповідь М. С. Ольмінського про роботу Істпарта — Комісії з історії РКП(б) і Жовтневій революції. На закритих засіданнях 12—14 березня було обговорено військове питання (про реорганізацію Червоної Армії). Роботою з'їзду керувало Ст І. Ленін.
З'їзд проходіл у важкій і складній обстановці, в період переходу Радянської Росії від війни до мирного будівництва. Країна була розорена імперіалістичною і Цивільною війнами. Відчувався гострий недолік промислових товарів, продовольства і палива; транспорт був зруйнований. Додаткові великі труднощі створювалися у зв'язку з демобілізацією армії. Селянство виражала незадоволеність системою продовольчого розверстування, що проводилося в умовах Громадянської війни. На грунті важкого положення незадоволеність охопила і деякі шари робітників. Активізувалися антирадянські елементи — білогвардійці, есери, меншовики, анархісти, буржуазні націоналісти, підтримувані іноземними імперіалістичними кругами; спалахнули ряд антирадянських заколотів, з яких найбільш небезпечним був Кронштадтський антирадянський заколот 1921 . Усередині Комуністичної партії пожвавилися антипартійні угрупування: троцкисти, «робоча опозиція», група «демократичного централізму» («децисти») і ін. Особливу гостроту прийняла дискусія про профспілки .
Імперіалістичні країни, потерпівши поразку в озброєній інтервенції проти Радянської Республіки, вимушені були піти на встановлення економічних стосунків з РРФСР. В той же час вони продовжували боротьбу, організовуючи змови і шкідництво, виношуючи плани нового військового нападу. У цій надзвичайно складній обстановці Комуністична партія, керована Леніном, знайшла вихід з величезних труднощів і вивела Радянську країну на дорогу звитяжного соціалістичного будівництва.
В своїй промові при відкритті з'їзду і в звіті про політичну діяльність ЦК РКП(б) Ленін, характеризуючи політику партії в області стосунків з капіталістичними країнами після закінчення війни, розвинув ідею про можливість мирного співіснування між різними соціально-економічними системами. Він говорив, що «... наша увага і всі наші зусилля були направлені на те, щоб добитися переходу від стосунків війни з капіталістичними країнами до стосунків мирних і торгівельних» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 43, с. 19). Розкривши величезні труднощі, що встали перед партією і всією країною після закінчення Громадянської війни, Ленін визначив завдання як в області господарського будівництва, так і в області стосунків між класами усередині країни. Ленін звернув особливу увагу на необхідність зміцнення союзу робочого класу і селянства на новій економічній основі, відзначивши, що продрозкладка, що проводилася в умовах «військового комунізму», Громадянської війни, була вимушеною мірою. У доповіді «Про заміну розверстування натуральним податком» Ленін вказав, що необхідність переходу від продрозкладки до продподатку диктується тим, щоб всемірно полегшити положення селянства трудящого і створити умови для підйому сільського господарства і всього народного господарства. За ініціативою Леніна з'їзд прийняв найважливіше рішення про перехід від політики військового комунізму до новій економічній політиці (неп), розрахованою на побудову соціалізму в країні. Було прийнято рішення про заміну продрозкладки продподатком. Крім того, з'їзд ухвалив також спеціальну резолюцію «О поліпшенні положення робочих селян, що мають потребу».
Ленін доводив, що зміцнення союзу робочого класу з селянством на економічній основі забезпечить успішне будівництво соціалізму. Стосуючись питання соціалістичної перебудови сільського господарства, повороту селянства до колективних форм господарства, Ленін відзначав, що це може бути успішно здійснено лише на базі розвитку крупної промисловості. Ленін говорив, що справа переробки психології і навиків дрібного землероба є «... справа, що вимагає поколінь. Вирішити це питання по відношенню до дрібного землероба, оздоровити, так би мовити, всю його психологію може лише матеріальна база, техніка, вживання тракторів і машин в землеробстві в масовому масштабі, електрифікація в масовому масштабі. Ось що в корені і з величезною прудкістю переробило б дрібного землероба» (там же, с. 60). Ленін підкреслив роль кооперації в соціалістичному будівництві.
Здійснення вирішень з'їзду про перехід до неп(нова економічна політика) в забезпечило початок відновлення народного господарства і його подальший розвиток, перемогу соціалістичних елементів над капіталістичними, побудова соціалізму в СРСР. Принципи економічної політики обгрунтовані Леніном, мали міжнародне значення, вони згодом лягли в основу політики комуністичних і робочих партій в ході соціалістичного будівництва у ряді країн.
З'їзд ухвалив резолюцію «О чергових завданнях партії в національному питанні», в якій була дана розгорнута характеристика національної політики партії. З'їзд відзначив, що встановлення радянських буд в Росії і проголошення права націй на самовизначення, аж до державного відділення, підірвали основи старої національної ворожнечі і створили умови для дружби між росіянами робітниками і селянами і масами трудящих всіх національностей Росії, для братського інтернаціонального союзу з трудящими країн Європи і Азії. 10-й з'їзд РКП(б) поставив завдання поступово ліквідовувати державну, господарську і культурну відсталість пригноблюваних у минулому народів, надати їм допомогу в розвитку промисловості, в зміцненні радянської державності, в розвитку освіти, друці і т.п. З'їзд підкреслив, що загальні економічні, політичні і оборонні інтереси радянських республік диктують необхідність їх добровільного державного союзу. Ухили до великодержавного шовінізму і місцевого націоналізму були рішуче засуджені.
Підвівши підсумки дискусії про профспілки, з'їзд засудив погляди троцкистов, «робочої опозиції», групи «демократичного централізму» представники яких намагалися і на з'їзді обстоювати свої антипартійні погляди. Більшістю голосів з'їзд ухвалив резолюцію «Про роль і завдання профспілок», що містила ленінське визначення ролі профспілок як виховної організації, як школи управління, господарювання, школи комунізму.
В області партійного будівництва з'їзд прийняв рішення, направлені на розгортання внутріпартійної демократії, на якісне поліпшення рядів партії підвищення рівня свідомості, комуністичного виховання, активності, самодіяльності і ініціативності всіх членів партії. З'їзд дав вказівку ЦК РКП(б) провести чищення партії.
По доповіді Леніна про єдність партії і анархо-синдикалістський ухил була прийнята резолюція «Про синдикалістський і анархістський ухил в нашій партії», яка рішуче засудила антипартійні погляди «робочої опозиції» і ін. фракційних груп, що виражали синдикалістський і анархістський ухил, і визнала пропаганду цих поглядів несумісною з приналежністю до РКП(б).
З'їзд ухвалив запропоновану Леніном спеціальну резолюцію «Про єдність партії». У ній вказувалося на шкоду і недопустимість якої б то не було фракційності і наказувало негайно розпустити всі фракційні групи. Резолюція містила особливий, 7-й пункт, в якому ЦК партії давалися «... повноваження застосовувати у випадку (-ях) порушення дисципліни або відродження або допущення фракційності всі заходи партійних стягнень аж до виключення з партії, а по відношенню до членів ЦК переведення їх в кандидати і навіть, як крайній захід, виключення з партії» («КПРС в резолюціях...», 8 видавництво, т. 2, 1970, с. 220 — 221). Цей пункт, вперше опублікований у пресі після 13-ої партконференції РКП(б) (січень 1924), зіграв важливу роль в боротьбі за єдність партії. Вирішення з'їзду про єдність партії стало непохитним принципом в житті і будівництві Комуністичної партії.
З'їзд прийняв положення про контрольні комісії, що передубачало створення Центральної контрольної комісії (ЦКК) і контрольних комісій обласних і губернських комітетів партії, що мало величезне значення для боротьби за зміцнення партії і поліпшення державного апарату. З'їзд схвалив діяльність делегації РКП(б) у Виконкомі Комінтерну і вказав на необхідність рішучої боротьби як проти правого опортунізму, так і проти анархічних і напіванархічних ухилів в міжнародному комуністичному русі.
Обговоривши військове питання, з'їзд прийняв особливе рішення (спочатку не опубліковане), направлене на зміцнення Червоної Армії і флоту, на забезпечення обороноздатності країни. На вечірньому засіданні 11 березня з'їздом була проведена мобілізація близько 300 делегатів з'їзду, направлених того вечора ж для придушення контрреволюційного заколоту в Кронштадті.
ЦК РКП(б) був вибраний у складі 25 членів і 15 кандидатів в члени ЦК; Центральна контрольна комісія (ЦКК) — у складі 7 членів і 3 кандидатів.
Літ.: Ленін Ст І., Х з'їзд РКП(б) 8—16 березня 1921 р., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 43; Десятий з'їзд РКП(б). Стенографічний звіт, М., 1963; Десятий з'їзд РКП(б) 8—16 березня 1921 р., в кн.: КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 2, М., 1970; Історія КПРС, т. 4, М., 1969.
