Гігієна авіаційна , галузь гігієна, що вивчає гігієнічні проблеми, що виникають з розвитком військової і цивільної авіації. Перші роботи по Р. а. були опубліковані в 1910—20. У подальше десятиліття з'явилися оригінальні дослідження Н. М. Добротворського по гігієні робочого місця льотчика, режиму і нормам льотної роботи, гігієні живлення, льотного одягу, профілактиці професійних вредностей.
Основне завдання Р. а. — вивчення впливу чинників довкілля на організм льотного і інженерно-технічного складу, а також пасажирів літальних апаратів, Одному із завдань Р. а. є вивчення особливостей праці льотного і технічного складу для обгрунтування раціонального режиму праці, відпочинку і живлення, гігієнічних заходів при роботі на установках радіолокацій, при контакті з паливно-мастильними і агресивними матеріалами і рідинами. У завдання Р. а. входить гігієнічне забезпечення різного вигляду польотів — висотних, в складних метеорологічних умовах, нічних, тривалих і т.п. У зв'язку з польотами на надзвукових швидкостях і в стратосфері вирішуються проблеми захисту людини від гіпоксії, перепадів барометричного тиску і ін. Традиційні питання Р. а. отримали подальший розвиток при розробці гігієнічних проблем космічних польотів — спеціальних засобів захисту людини від несприятливого впливу чинників космічного середовища, створення в кабіні космічного корабля умов, необхідних для збереження життя і працездатності людини. Виникла необхідність вивчення нових питань впливу невагомості, захисту від радіаційної небезпеки, забезпечення безпеки при зльоті і посадці космічного корабля, збереження життя і працездатності при висадці на ін. планети.
Як самостійна галузь гігієни Р. а. у СРСР сформувалася після організації в 1935 інституту авіаційної медицини РККА ним. И. П. Павлова (Москва). У подальші роки проблеми Р. а. розроблялися у Всесоюзному інституті експериментальної медицини, Військово-медичній академії ним. С. М. Кирова (Ленінград), відділі авіаційної медицини Державного НДІ(науково-дослідний інститут) цивільної авіації СРСР і в ін. установах. Вивчення окремих гігієнічних проблем і викладання елементів Р. а. ведеться у всіх країнах, що мають в своєму розпорядженні військову і цивільну авіацію. Лікарок-фахівців з Р. а. готують на кафедрі авіаційної медицини Центрального інституту 1364 удосконалення лікарок (Москва) і у Військово-медичній академії ним. С. М. Кирова. Проблеми авіаційної і космічної гігієни освітлюють в «Військово-медичному журналі» (1823—), журналах «Гігієна і санітарія» (1936—), «Питання живлення» (1932—), «Космічна біологія і медицина» (1967—), «Авіація і космонавтика» (1918—), а також в збірках серії «Проблеми космічної біології» (1962—), що видаються АН(Академія наук) СРСР. Див. також Авіаційна медицина .
Літ.: Армстронг Р., Авіаційна медицина, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1954; Сергєєв А. А., Нариси по історії авіаційної медицина, М. — Л., 1962.
