Гігієна живлення , галузь гігієна, що вивчає проблеми повноцінної їжі і раціонального харчування здорової людини. В процесі розвитку з Р. п. виділилася дієтологія, що вивчає живлення хворих і розробляюча принципи лікувального живлення . Самостійним розділом є і вивчення живлення в ранньому віці (див. Вигодовування, Немовля ). Р. п. вивчає живлення людини залежно від підлоги, віку, професії, характеру праці, фізичного навантаження, кліматичних умов, національних і ін. особливостей, кількісної і якісної сторони живлення населення різних районів і визначає потребу людей в харчових речовинах відповідно умовам життя і праці.
В практичні завдання Р. п. входить розробка раціонального харчування в трудових колективах (на заводах, в радгоспах, колгоспах і ін. дітей в школах, дошкільних і інших установах); розробка профілактичного живлення для робітників, зайнятих на підприємствах, що мають професійні шкідливості; розробка методів ефективного санітарного контролю на підприємствах громадського харчування і харчової промисловості — по охороні продуктів живлення від можливого проникнення в них шкідливих речовин; розробка заходів щодо профілактики харчових отруєнь, токсикоінфекцій і інтоксикацій, попереджувальний санітарний нагляд за проектуванням, будівництвом і введенням в експлуатацію підприємств харчової промисловості, торгівлі і громадського харчування, участь в розробці ГОСТ(державний загальносоюзний стандарт) ов і тимчасових технічних умов (ВТ) на нові продовольчі товари.
В СРСР наукові дослідження в області Р. п. здійснюють інститут живлення АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (Москва), а також науково-дослідні лабораторії і відділи республіканських санітарно-гігієнічних інститутів, галузеві інститути — зерна, м'ясній і молочній промисловості, консервній і овощесушильней, кондитерській промисловості і ін. Вирішенням практичних завдань Р. п. займаються контрольні санітарні організації, що здійснюють санітарний нагляд на місцях, — харчові відділи республіканських, обласних міських і районних санітарно-епідеміологічних станцій. Питання Р. п. освітлюють в журналах «Питання живлення» (1932—), «Гігієна і санітарія» (1936—) і ін.
В зарубіжних соціалістичних країнах розробляється проблема раціоналізації живлення, тобто організації живлення населення на наукових гігієнічних основах з врахуванням характеру праці, віку і т. п. Цією проблемою займаються багаточисельні інститути живлення і кафедри гігієни живлення, наявні у всіх країнах.
Учені розвинених капіталістичних країн зайняті в основному поглибленим вивченням біологічних властивостей харчових речовин; у багатьох країнах, що розвиваються, де питання білково-калорійної недостатності вельми актуальні, головним чином проводяться дослідження додаткових джерел білка.
Значні дослідження області Р. п. здійснює і координує Усесвітня організація охорони здоров'я (Комітет експертів ФАО/ВІЗ по живленню). Сучасні питання Р. п. отримують освітлення в серіях доповідей і окремих виданнях, що публікуються Усесвітньою організацією охорони здоров'я.
Літ.: Петровський До. С., Гігієна живлення, М., 1964.
