Голод, соціальне явище, супутнє антагоністичним соціально-економічним формаціям. Існують дві форми Р. — явна (абсолютний Р.) і прихована (відносний Г.: недоїдання, відсутність або брак життєво необхідних компонентів в раціоні живлення). У обох формах Р. приводить до тяжких наслідків — підвищеної захворюваності інфекційними, психічними і іншими хворобами, пов'язаними з порушенням обміну, до обмеженого фізичного і розумовому розвитку (див. Голодування ), передчасній смерті.
При первіснообщинному устрої Р. пояснювався низьким рівнем продуктивних сил і високою мірою залежності людини від природи. У міру розвитку продуктивних сил суспільства ця залежність усе більш слабшала. Проте в досоциалістічеських формаціях Р. для значних мас трудящих продовжував залишатися великим соціальним лихом. Неврожаї приводили до масового Г. Главная причина Р. — привласнення експлуататорськими класами значної частини народного багатства, пограбування ними народних мас. Р. виступає в сучасну епоху одним з проявів загального закону капіталістичного накопичення . Він не зжитий навіть в розвинених капіталістичних країнах. У США і інших імперіалістичних державах від недоїдання страждають десятки мільйонів трудящих. Що у всьому світі голодують в 60-х рр. 20 ст складали 10—15%, а страждаючі від Р. і неякісного живлення або від того і іншого разом — 50% .
Гостра продовольча криза існує в Індії, Південно-східній Азії, Африці. Населення цих районів (кінець 70-х рр. 20 ст) складає від 1 / 3 до 1 / 2 населення земної кулі, тобто голодують від 300 до 500 млн. чоловік, а недоїдають ок. 1 млрд. чоловік. У цих країнах на душу населення доводиться в середньому в день від 1875 до 2040 калорій, або 50% калорій, передбачених нормами Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН(Організація Об'єднаних Націй) (ФАО). Р. і недоїдання спостерігаються особливо в Індії, Індонезії, Йорданії, Південній Кореї, Ірані, в країнах Латинської Америки. Для цих країн характерні низька врожайність сільськогосподарських культур, відстала техніка. Проведення в цих країнах аграрних реформ повністю ще не може вирішити проблему Г. СССР і інші соціалістичні країни надають необхідну допомогу населенню країн, що розвиваються, пострадавших від неврожаїв і інших стихійних лих.
Науковий аналіз і історичний досвід показують, що Р. можна повністю здолати лише в результаті соціалістичного перевлаштування суспільства. В. І. Ленін в статті «Голод і чорна Дума» (1912) писав: «Дійсна боротьба з голодовками неможлива без усунення селянського малоземелля ...без конфіскації поміщицьких земель — без революції» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 21, с. 120). Соціалізм усуває причини Р., створює соціальні і виробничі умови для повного подолання недоліку продовольства. Це підтверджує досвід СРСР. Р. був частим явищем у царській Росії. Основна маса трудящих недоїдала. У 18 ст були 34 голодовки, в 19 ст — більше 40, за перших 12 років 20 ст (1901—12) —7. Вони охоплювали десятки губерній. Катастрофічна засуха 1921 завдяки ефективним заходам Радянської держави не спричинила звичайних тяжких наслідків. З побудовою соціалістичного суспільства до СРСР Р. і масового недоїдання повністю ліквідовані. Буржуазні теорії мальтузіанство і неомальтузіанства, що намагаються виправдати неминучість Р. відставанням зростання виробництва продовольства від зростання населення, спростовані досвідом соціалістичних країн.
Літ.: Маркс До., Капітал, т. 1, гл.(глав) 23, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23; його ж. Капітал, т. 3, ч. 2, гл.(глав) 47, там же, т. 25, ч. 2; Ленін Ст І., Боротьба з тими, що голодують, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 5; його ж, Внутрішнє огляд, там же, т. 5; його ж. Ознаки банкротства, там же, т, 6; його ж, Голод і чорна Дума, там же, т. 21; його ж, Про завдання з.-д.(соціал-демократ) у боротьбі з голодом, там же, т. 21; його ж, Голод, там же, т. 21; його ж, Суть «аграрного питання в Росії», там же, т. 21; його ж, До бюджетної мови, там же, т. 22; його ж, Дорожнеча життя і «важке» життя капіталістів, там же, т. 23; його ж, Дешеве м'ясо — для «народу», там же, т. 23; його ж, Завдання революції, там же, т. 34; Кастро Жозуе де, Географія голоду, сокр.(скорочено) пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1954; Кац А. І., Положення пролетаріату США при імперіалізмі, М., 1962; Джелліфф Д. Би., Оцінка стану живлення населення (За даними польових обстежень, проведених в країнах світу, що розвиваються), пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1967; Symposium on manpower and the war on Hunger, Wash., 1967; Hunger. USA. A report by the Citizens'' Board of Inquiry into hunger..., Boston, 1969.
