Гладкі м'язи , скоротна тканина, що полягає, на відміну від поперечнополосатих м'язів, з кліток (а не симпластов) і що не має поперечної покресленої. У безхребетних (окрім всіх членистоногих і окремих представників ін. груп) Р. м. утворюють всю мускулатуру тіла; в хребетних — входять до складу оболонок внутрішніх органів: кишечника, кровоносних судин, дихательних доріг, видільних і статевих органів, а також багатьох залоз. Клітки Р. м. у безхребетних різноманітні за формою і будові; в хребетних в більшості випадків веретеноподібні, сильно витягнуті, з палочковидним ядром, дл.(довжина) 50—250 мкм , в матці вагітних тварин — до 500 мкм ; оточені волокнами сполучної тканини, створюючими щільний футляр. Скоротний матеріал — протофібрілли — зазвичай розташовується в цитоплазмі ізольовано; лише в деяких тварин вони зібрані в пучки — міофібрили. У Р. м. знайдено всі три види скоротного білка — актин, міозин і тропоміозін. Переважно зустрічаються протофібрілли одного типа (діаметром близько 100 ). Клітинні органоїдів (мітохондрії, комплекс Гольджі, елементи ендоплазматичного ретікулума) в Р. м. менше, ніж в поперечнополосатой мускулатурі. Вони розташовуються переважно на полюсах ядра в цитоплазмі, позбавленій скоротних елементів. Клітинна мембрана часто утворює кишені у вигляді піноцитозних (див. Піноцитоз ) бульбашок, що вказує на резорбцію і всмоктування речовин поверхнею клітки. Радянськими ученими А. А. Заварзіним, Н. Г. Хлопіним і ін. встановлене, що Р. м. — група різних за походженням тканин, що об'єднуються єдиним функціональним ознакою — здібністю до скорочення. Так, у безхребетних Р. м. розвиваються з мезодермальних листків і целомічного епітелію. В хребетних Р. м. слинних, потових і молочних залоз відбуваються з ектодерма, Р. м. внутрішніх органів — з мезенхіми і т.д. Сусідні клітки Р. м. контактують один з одним відростками так, що мембрани двох кліток стикаються. У м'язах кишки миші зони контакту займають 5% поверхні клітинної мембрани. Тут, ймовірно, відбувається передача збудження від однієї клітки до іншої (див. Синапси ).
На відміну від поперечнополосатих м'язів, для Р. м. характерне повільне скорочення, здатність довго знаходитися в стані скорочення, витрачаючи порівняно мало енергії і не піддававшись стомленню. Рухова іннервація Р. м. здійснюється відростками кліток вегетативної нервової системи, чутлива, — відростками кліток спінальних гангліїв . Не кожна клітка Р. м. має спеціалізоване нервове закінчення.
Літ.: Заварзін А. А., Ізбр. праці, т. 1—4, М. — Л., 1950—53; Полікар А. і Бо Ш. А., Субмікроскопічні структури кліток і тканин в нормі і патології пер.(переведення) з франц.(французький), Л.. 1962; Електронно-мікроскопічна анатомія, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1967.
