Герат, місто на З.-З.(північний захід) Афганістану, в крупному оазисі, зрошуваному р. Геріруд. Адміністративний центр провінції Герат. Близько 100 тис. жителів. Вузол автомобільних доріг на Кушку (СРСР), Мешхед (Іран), Кандагар, північний Афганістан; аеродром. Економічний центр західного Афганістану. Невеликі підприємства бавовноочисної, текстильної, харчової (борошномельною, рисоочисною) промисловості. Кустарні промисли (шерстяні і шовкові тканини, килими, килими). Торгівля каракулевими шкірками, зерном, фруктами і іншою сільськогосподарською продукцією.
Підстава Р. приписується Олександру Македонському (звідси назва в грецьких джерелах — Александрія-Аріана, або Александрія Арійська; сучасну назву отримав при Сасанідах ). Після смерті Олександра Македонського Г. послідовно входив до складу древніх і середньовічних держав Середнього Сходу. При Сасанідах і в епоху Халіфату був значним містом, а при Саманідах — одним з головних міст Хорасана. У 1221 був узятий монг.(монгольський) військами, а потім зруйнований. До 1236 відновлений. У 13—14 вв.(століття) Р. — столиця держави Куртов . Через Р. в цей період йшли торгівельні дороги з Середньої Азії до Індії і Китай. Найбільшого розквіту досяг в 15 ст при Тімурідах, коли став найбільшим торгівельним, ремісничим і культурним центром на Середньому Сході. У 16 ст Р. був підпорядкований Сефевідамі, проти яких населення міста неодноразово піднімало повстання; одне з них завершилося освітою в 1716 Гератського князівства. У 1732 Р. був захоплений Надіром (див. Надір-шах ), в 1747 увійшов до складу Дурранійськой держави . Після її розпаду на початку 19 ст став центром Гератського князівства, із-за якого велася боротьба між Афганістаном і Іраном, а також відбувалися т.з. Гератськие конфлікти між Англією і Іраном. У 1863 Р. був остаточно приєднаний до Афганістану. У Р. жили і творили Алішер Навої, Джамі, Мірхонд, Хафіз і Абру, Бехзад і ін. видатні діячі науки і культури середньовіччя.
В Р. збереглися: цитадель (15 ст), соборна мечеть (1201—14 ст, відновлена в 1498—1500 після землетрусу; реставрується і добудована в 1936—44); мавзолей Гаухаршад і мінарети, що входили в грандіозний ансамбль Мусалла (до З.-З.(північний захід) від Р.), мавзолей Абдулли Ансарі — все 15 ст, архітектор Кавамаддін Ширазі. Р. — важливий центр середньовічної мініатюри (див. Гератськая школа ) і декоративно-прикладного мистецтва.
Літ.: Массон Ст М. і Ромодін Ст А.. Історія Афганістану М., 1964—65 (див. по указат.; бібліографія); Encyclopedie de l’islam, t. 3, Leyden — P., 1966, р. 181—82.
