Герб (польськ. herb, від йому.(німецький) Erbe — спадок), емблема, спадковий відмітний знак, поєднання фігур і предметів, яким надається символічне значення, що виражає історичні традиції власника. Р. підрозділяються на наступні основні групи: Р. державний, Р. земляний (міст, областей, губерній, провінцій і ін. територій, що входять до складу держави), Р. корпоративний (середньовічних цехів), Р. родової (дворянських і буржуазних пологів). Р. — специфічне історичне джерело, вивчається допоміжною історичною дисципліною геральдикою . Р. зображається на прапорах, друці, монетах і пр., поміщається як знак власності на архітектурних спорудах, домашньому начинні, предметах озброєння, витворах мистецтва, рукописах, книгах і т.п.
Прадавнім прообразом Р. були тотемічеськие зображення тварин, заступників племені або роду в первісному суспільстві (див. Тотемізм ). Зачатки Р. бачать в багаточисельних символічних зображеннях, що існували у народів стародавнього світу. Безпосередніми попередниками Р. були родові і родинні знаки власності («прапори», «рубежі», «мітки» у слов'ян, «тамги» у тюрків і монголів і т.п.). Першими Р. були емблеми, постійно що повторювалися на монетах, медалях і друці стародавнього світу. Вже в 3-м-коді тис. до н.е.(наша ера) існував Р. шумерських держав — орел з левовою головою; відомі також Г.: змія Єгипту, орел Персії (згодом був також гербом Риму), коронований лев Вірменії. У Древній Греції були Г.: сова Афін, крилатий кінь Корінфа, троянда Родоса, павич Самоса і ін. Гербом Візантії був двоглавий орел (запозичений згодом Росією). В середні віки виникли ті, що збереглися і тепер Р. міст: червона лілія флоренції, крилатий лев Венеції, тура Парижа, хрест і меч Лондона і ін. У більшості мусульманських країн, де релігія забороняла відтворювати живі істоти, для Р. уживалися узори, наприклад герб Самарканду; три кільця — герб Тімура. На Русі Р. багатьох міст мали древнє історичне коріння. Лев — герб Володимира — був Р. володимирських князів з 12 ст Герб Новгорода з 15 ст символізував вічових буд (вічова міра, тобто трибуна, і посаднічеський жезл на ній); у 16 ст республіканська емблема була замінена монархічною: замість міри став відтворюватися трон, замість жезла — скіпетр. Герб Пскова — рись — змальований ще в 15 ст на республіканському друці і монетах цього міста. Герб Москви — вершник, т.з. «ездец», відомий з 14 ст Герб Ярославля — ведмідь на задніх лапах, і герб Пермі — ведмідь рачки — пов'язані з древнім культом ведмедя, протягом багатьох століть характерним для цих областей судячи по безлічі археологічних знахідок. Подібним же чином герб Н.-Новгорода — лось — пов'язаний з древнім місцевим культом лося: у 18 ст лось був замінений оленем. Герб Смоленську — гармата і на ній райська птиця — чеканився ще в 15 ст на княжих монетах цього міста. Герб Казані — крилатий змій — пояснюється татарськими легендами про заснування міста в місцевості, де царював змій. Герб Астрахані — шабля і над нею корона — дуже схожий по контурах на герб Бухари (дуга і над їй квітник); ці Р. явно сходять до загального прототипу: у Бухарі в 17 — середині 18 вв.(століття) царювала астраханська династія. Герб Вятки — лук і стріла — виник у зв'язку з древнім місцевим шануванням стріл, тривалий час що грав в цьому місті роль навіть в церковних обрядах.
Р. дворянських пологів в Західній Європі виникли в епоху хрестових походів (11— 13 вв.(століття)) і були викликані необхідністю в зовнішніх відмінностях лицарів, закутих в зброя. Р. створювалися безпосередньо з елементів, що складали озброєння лицаря. Сліди цього походження збереглися в назвах Р. на німецькій (Wappen), французькій (armes) і англійській (arms) мовах. Первинний вміст малюнків на щиті лицар вибирав довільно. У міру поширення звичаю емблеми ставали спадковими. Джерелом окремих дворянських Р. з'явилися емблеми древніх міст. У свою чергу деякі родові Р. перетворилися на Р. феодальних монархій. При зміні династій в державному Р. часто залишалися елементи Р. раніше правлячих династій. Фамільні Р. буржуазії (без шлему і нашоломка) з'явилися на рубежі 17—18 вв.(століття) у Франції, де у фіскальних цілях був зроблений продаж Р. представникам недворянських станів.
На іншій основі виникли родові Р. в Польщі, де відвіку існували прапори з родовими знаками, довкола яких об'єднувалися сусіди, — землевласники в разі військової небезпеки. Число цих прапорів було постійне і всяка нова особа приписувалася до одного з існуючих прапорів. Ці родові знаки (в значній мірі загальні для всіх слов'янських народів) були підпорядковані правилам геральдики, що проникла із заходу, і сталі Р. польських дворянських пологів.
В Росії перші дворянські Р. з'явилися в кінці 16 — початку 17 вв.(століття), але широке їх поширення почалося на рубежі 17—18 вв.(століття) після знищення місництва. При Петре I Г. стає необхідною приналежністю дворянина. З кінці 18 ст складанням «Загального гербовника» почалося офіційне кодифікування родових Р. В Р. російських старовинних пологів були використані зображення на друці питомих князів і на прапорах земель і міст Древньої Русі. Р. пологів, що рахували своїх предків вихідцями з-за кордону, були запозичені з Польщі і ін. держав. Р. знов подарованих дворян складалися стосовно їх чинів і заслуг. У дореволюційній Росії Р. були у всіх губерній, областей, міст, градоначальств, посадів і фортець.
Г. Российськой імперії склався в період утворення централізованої держави: складався з 2 основних емблем: вершника («ездца») із списом, що приголомшує змія (з кінця 14 ст), і двоглавого орла (з кінця 15 ст), які поміщалися на друці великих московських князів і царів. Державний Р. при царі Олексії Михайловичі (правив в 1645—76) — двоглавий орел з піднятими крилами під трьома коронами, з московським Р. (вершник) на грудях, скіпетром і державою в лапах. Із затвердженням ордена Андрія Первозванного (1698) щит із зображенням вершника став оточуватися ланцюгом ордена. При Катерині I (правила в 1725—27) встановлені кольори Р. — чорний орел на жовтому фоні, вершник на червоному полі. У 1730 затверджений малюнок Р., в його описі вершник вперше названий св. Георгієм Победоносцем. З 2-ої чверті 19 ст двоглавого орла стали змальовувати з широко розпростертими крилами, в правій лапі орла з'явилися перевиті стрічками громові стріли і факел, в лівій — лавровий вінок. По указу 1832 на крилах орла стали поміщати герби царств (Казанського, Астраханського, Сибірського, Польського і Таврійського) і Великого князівства Фінляндського: потім кількість і має в своєму розпорядженні Р. царств і князівств мінялися. З середини 1860-х рр. вершник в московському Р. став зображатися по геральдичним правилам — в праву сторону. У 1882 затверджений великий рос.(російський) державний Р. з безліччю геральдичних деталей, але що зберіг в основі двоглавого орла з московським Р. на грудях. Після Лютневої революції 1917 Тимчасовий уряд зберіг двоглавого орла як державну емблему, але орел зображався з опущеними крилами, без корон, вершника, скіпетра і держави. Під орлом, в картуші (у овалі), поміщалося зображення будівлі Таврійського палацу, якому засідала Державна дума.
Про державний М. СРСР, союзних і автономних республік, а також про державних Р. сучасних зарубіжних держав див.(дивися) статті Герб державний СРСР і Державні герби зарубіжних країн.
Русявий. гербовникі: Загальний гербовник дворянських пологів Всеросійської імперії, т. 1—10, СП(Збори постанов) Би, 1798—1840; Лукомський Ст До. і Троїніцкий С. П., Покажчик до Загального гербовнику¼, (ч. 1—18), СП(Збори постанов) Би, 1910; Лукомський Ст До., Покажчик до Загального гербовнику¼, ч. 19—20 [П., 1914—17]; Портрети, герби і друк Великої державної книги 1672, П., 1903; Вінклер П. П. фон (сост.), Герби міст, губерній, областей і посадів Російської імперії, внесені до Повних Зборів законів з 1649 по 1900, П. [1900]; Гербовник Анисима Тітовіча Князева, П., 1912; Тройніцкий С. Н. (сост.), Герби лейб-компанії обер- і унтер-офіцерів і рядових [П., 1914]; Лукомський Ст До., Модзальовський Ст Д., Малоруський гербовник, СП(Збори постанов) Би, 1914. Див. також літ.(літературний) при ст. Геральдика .
