Географія обслуговування , вивчає розміщення і територіальну організацію різних видів культурного і соціально-побутового обслуговування населення, необхідних в процесі суспільного відтворення. Характер предмету Р. о. тісно зближує її з географією населення . У Р. о. зазвичай включають види нематеріальної діяльності (охорона здоров'я, виховання і вчення, робота видовищних і культосвітніх установ, послуги із зв'язку і т. п.). У ширшому розумінні Р. о. включає також і деякі пов'язані з потребами населення види матеріальної діяльності (роздрібна торгівля, громадське харчування, пасажирський транспорт, особливо міський, галузі житлово-комунального господарства). Інколи в Р. о. включають і географію курортного господарства і туризму (для деяких країн і районів вони виділяються як галузі господарства). Прості показники міри обслуговування — число зайнятих в різних видах його (наприклад, на 1000 всіх жителів або ж жителів певного віку, групи і т. п.).
Одна з основних проблем Р. о. — виявлення географічних відмінностей в рівнях обслуговування залежно від економічних і природних умов країни, району, міста. Не всі види обслуговування розміщуються відповідно до географічного розміщення населення (як наприклад, шкільна мережа, роздрібна торгівля). Деякі види обслуговування організовані з врахуванням специфічних територіальних чинників (так, наприклад, значні слабозаселенниє території не можуть бути залишені зовсім без медичних установ, установ зв'язку).
Будучи особливою галуззю економічної географії, Р. о. набуває все більше значення. Особливо актуальна практична роль Р. о. в соціалістичних країнах при планеруванні мереж обслуговуваних установ і підприємств, а також при вирішенні питань забезпечення зайнятості населення в тих або інших районах.
Літ.: Ковальов С. А., Покшишевський Ст Ст, Географія населення і географія обслуговування, в кн.: Наукові проблеми географії населення, М., 1967.
