Генезис (філос. категорія)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Генезис (філос. категорія)

Генезис , філософська категорія, що виражає виникнення, походження, становлення явища, що розвивається. Спочатку категорія Р. застосовувалася до уявлень про походження природи, буття. Цей аспект відбитий вже в міфології (яка убачала джерело походження космосу в богах), а потім у філософії і конкретних областях знання (гіпотеза космогонії Канта — Лапласа, теорія походження видів Ч. Дарвіна і ін.). З 19 ст категорія Р. починає грати важливу методологічну роль в пізнанні. Зокрема, в Г. Гегеля вона кладеться в основу феноменологічного аналізу свідомості, який ставить своєю за мету розкрити становлення науки взагалі, або знання (див. Соч., т. 4, М., 1959, с. 14). Особливо ж проникла ця категорія в науки, що досліджують процеси розвитку, що привело до затвердження генетичного методу як особливого методу пізнання і навіть до виникнення спеціальних галузей — генетичної психології, генетичної соціології. З кінця 19 ст генетичному методу протиставляється структурно-функціональне вивчення об'єкту (ідея швейцарського мовознавця Ф. де Соссюра про синхронічеськом і діахронічеськом вивчення мови), функционалізм і структуралізм в антропології і соціології (Б. Маліновський у Великобританії, К. Льові-строс у Франції, Т. Парсонс в США і ін.). У філософії 20 ст важливу роль грає проблема Р. форм свідомості ( фрейдизм відстоює ідею виведення різних форм свідомості з початкових архетіпов; неокантіанство кладе в підставу теорії пізнання принцип творчого Г.; в феноменології розрізняють статичну і генетичну феноменологію).

загрузка...

  В сучасній науці усвідомлюється необхідність з'єднання структурно-синхронічеського і генетічеськи-діахронічеського вивчення об'єктів. Це виражається як в критиці чисто еволюціоністського трактування Р., при якому випадають з аналізу закони функціонування досліджуваного об'єкту, так і в прагненні модифікувати структурно-функціональний підхід, щоб зробити можливим вивчення Р. структур, їх розвитку.

  Ідею синтезу структурно-функціонального і генетичного вивчення об'єктів ще в 19 ст висунув марксизм, який в той же час підкреслив специфіку кожного з цих підходів. Аналіз К. Марксом буржуазної економіки включає як дослідження структури розвиненого товарно-грошового суспільства, так і вивчення процесів Р. капіталу і його різних форм.

  Літ.: Маркс До., Капітал, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23: його ж, Теорії додаткової вартості, там же, т. 26, ч. 1—3; Асмус Ст Ф., Маркс і буржуазний історизм, М. — Л., 1933; Грушин Би. А., Нариси логіки історичного дослідження, М., 1961; Baldwin J. М., Thought and things, а study of the development and meaning of thought, or genetic logic, V. 1—3, L., 1906—11; Lewin K., Der Begriff der Genese in Physik, B., 1922.

  А. П. Огірків.