Гауса постійна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гауса постійна

Гауса постійна , одна з фундаментальних астрономічних постійних (позначається до ). Спочатку визначена До. Гаусом як наближене значення кореня квадратного з гравітаційною постійною k 2 , вхідного у формулу завдання двох тіл (у небесній механіці):

 

  яка зв'язує маси Сонця m S , Землі mt і Луни m L з періодом звернення Р системи Земля—Луна по еліптичній орбіті довкола Сонця і з велика піввісь а цієї орбіти, причому масу Сонця і вказана велика піввісь а Гаус приймав як одиниці маси і довжини, а як одиниця часу — середні сонячні доба. При набутих в його час значень Р і стосунків m T /m S , m L /m T Гаус знайшов:

  до = 0,01720209895.

  Це значення до (яке вважається точним) входить в сучасну систему фундаментальних астрономічних постійних і називається гаусом постійною (або Р. п.). Одиниця відстані, відповідна цьому значенню до і формули (1), за умови, що одиницею часу є ефемеридна доба (див. Час ), називають астрономічною одиницею (а. е.). Остання декілька відрізняється від більша піввісь а орбіти системи Земля — Луна, яка відповідно до формули (1) і сучасних значень Р, m T /m S т L /m T складає 1,000000032 а. e .

  Ю. А. Рябов.