Відбору правила, правила, визначальні можливі квантові переходи для атомів, молекул, атомних ядер, взаємодіючих елементарних часток і ін. О. п. встановлюють, які квантові переходи дозволені (вірогідність переходу велика) і які заборонені — строго (вірогідність переходу дорівнює нулю) або приблизно (вірогідність переходу мала); відповідно О. п. розділяють на строгі і наближені. При характеристиці станів системи за допомогою квантових чисел О. п. визначають можливі зміни цих чисел під час переходу даного типа.
О. п. пов'язані з симетрією квантових систем, тобто з незмінністю (інваріантністю) їх властивостей при певних перетвореннях, зокрема координат і часу, і з відповідними збереження законами . Переходи з порушенням строгих законів збереження (наприклад, енергії, імпульсу, моменту кількості руху, електричного заряду і т.д. замкнутої системи) абсолютно виключаються.
Для випромінювачів квантових переходів між стаціонарними станами атомів і молекул дуже важливі строгі О. п. для квантових чисел J і m j , що визначають можливі значення повного моменту кількості руху М-кодом і його проекції M z по правилах квантування:, ( — Планка постійна, J і m J — цілі або напівцілі числа, причому m J = J , J — 1......, — J ; див.(дивися) Квантові числа ). Ці правила пов'язані з рівноправ'ям в просторі всіх напрямів (для будь-якої крапки — сферична симетрія) і всіх напрямів, перпендикулярних виділеній осі z (аксіальна симетрія), і відповідають збереженню моменту кількості руху і його проекції на вісь z . Із законів збереження повного моменту кількості руху і його проекції для системи, що складається з мікрочасток і з фотонів, що випускаються, поглинаються і розсіюваних, витікає, що при квантовому переході J і m J можуть змінюватися в разі електричного і магнітного дипольних випромінювань (див. Випромінювання електромагнітне) лише на 0 ±1, а в разі електричного квадрупольного випромінювання (а також в разі комбінаційного розсіяння світла ) — на 0 ±1, ±2.
Інше важливе О. п. пов'язане із законом збереження повною парності для ізольованої квантової системи (цей закон порушується лише слабкою взаємодією елементарних часток). Квантові стани атомів, що завжди мають центр симетрії, а також тих молекул і кристалів, які мають такий центр, діляться на парних і непарних по відношенню до просторів. інверсії (віддзеркаленню в центрі симетрії, тобто до перетворення координат х'' ® — х , у'' ® — в , z'' ® — z ); у цих випадках справедливий т.з. альтернативна заборона для випромінювальних квантових переходів: для електричного дипольного випромінювання заборонені переходи між станами однакової парності (тобто між парними або між непарними станами), а для дипольного магнітного і квадрупольного електричного випромінювань (і для комбінаційного розсіяння) заборонені переходи між станами різної парності (тобто між парними і непарними станами. Через цю заборону можна спостерігати, частковості в атомних спектрах астрономічних об'єктів, лінії, відповідні магнітним дипольним і електричним квадрупольним переходам, що володіють дуже малою вірогідністю в порівнянні з дипольними електричними переходами (т.з. заборонені лінії ).
Поряд з точними О. п. по J і m J істотні наближені О. п. при дипольному випромінюванні атомів для квантових чисел, що визначають величини орбітальних і спинів моментів електронів і проекцій цих моментів. Наприклад, для атома з одним зовнішнім електроном азимутне квантове число l , що визначає величину орбітального моменту електрона M l M 2 l = 2 l ( l + 1), може змінюватися на ± 1 (D l = 0 неможливо, т.к. состоянія з однаковими l мають однакову парність: вони парні при парному l і непарні при непарному l ). Для складних атомів квантове число L , що визначає повний орбітальний момент всіх електронів, підпорядковане наближеному О. п. D L = 0 ±1, а квантове число S , що визначає повний момент спину всіх електронів (і мультиплетність до = 2 S + 1), — наближеному О. п. D S = 0, справедливому, якщо не враховувати спін-орбітальна взаємодія . Облік цієї взаємодії порушує останнє О. п., і з'являються т.з. інтеркомбінаційні переходи, вірогідність яких тим більше, чим більше атомний номер елементу.
Для молекул є специфічні О. п. для електронних, такі, що коливають і обертальні молекулярних спектрів, визначувані симетрією рівноважних конфігурацій молекул, а для кристалів — О. п. для їх електронних і коливальних спектрів, визначувані симетрією кристалічної решітки (див. Спектроскопія ).
У фізиці елементарних часток, окрім загальних законів збереження енергії, імпульсу, моменту кількості руху, є додаткові закони збереження, пов'язані з симетріями фундаментальних взаємодій часток, — сильного, електромагнітного і слабкого. Процеси перетворення елементарних часток підкоряються строгим законам збереження електричного заряду Q , баріонного заряду В і, мабуть, лептонного заряду L , яким відповідають строгі О. п.: D Q = D В = D L = 0. Існують також наближені О. п. З ізотопічній інваріантності сильної взаємодії слідує О. п. по повному ізотопічному спину I , D I = 0; це О. п. порушується електромагнітними і слабкими взаємодіями. Для сильної і електромагнітної взаємодій справедливе О. п. по дивацтву S , D S = 0; слабкі взаємодії протікають з порушенням цього О. п.: |D S | = 1. Як було відмічено вищим, в процесах, викликаних слабкою взаємодією, порушується також закон збереження просторової парності, справедливий для всіх ін. видів взаємодій. Є і ін. О. п. Див. Елементарні частки .
