Вихідні геодезичні дати, сукупність величин, що визначають положення референц-еліпсоїда, прийнятого для обробки геодезичній мережі якої-небудь країни або групи країн, відносно геоїда, тобто величин, що фіксують положення референц-еліпсоїда у телі Землі. У склад І. р. д. входять геодезичні координати (див. Координати в геодезії), а саме широта B 0 і довгота L 0 одного з опорних пунктів мережі, прийнятого за вихідний, геодезичний азимут A 0 напряму з вихідного пункту на один з суміжних пунктів мережі і висота x 0 вихідного пункту над геоїдом. І. р. д. встановлюються після виведення референц-еліпсоїда шляхом визначення астрономічних координат (j 0 , l 0 ) (див. Географічні координати ) вихідного пункту і астрономічного азимута а вказаного вище напряму і звільнення їх від впливу ухилень схилу. Геодезичні координати всіх останніх пунктів мережі і азимути отримують потім шляхом обчислень на підставі результатів геодезичних вимірів, приведених до поверхні референц-еліпсоїда. Геодезичні координати пунктів астрономо-геодезічній мережі СРСР і деяких інших країн обчислюються на поверхні Красовського еліпсоїда . Вихідним пунктом геодезичної мережі СРСР служить центр колишнього Круглого залу Пулковськой астрономічній обсерваторії, для якого прийняті наступні геодезичні координати: широта B 0 = 59°46¢18¢¢, 55, довгота L 0 = 30°19¢42¢¢,09, висота x 0 покладена рівною нулю. Виведення вказаних І. р. д. СРСР виконали А. А. Ізотов і М. С. Молоденський в 1942. Ці І. р. д., як і еліпсоїд Красовського, прийняті за основу єдиної державної системи координат при виробництві всіх геодезичних і картографічних робіт на території СРСР.
З початку 60-х рр. 20 ст методи космічній геодезії дозволили на основі спостережень штучних супутників Землі отримувати параметри земного еліпсоїда, що представляє Землю в цілому, і розвивати єдину світову геодезичну систему координат що зв'язує воєдино розрізнені астрономо-геодезічні мережі окремих материків і країн. Це має велике наукове і практичне значення для вирішення проблем геодезії і ряду суміжних наук. Незв'язані до цього астрономо-геодезічні мережі, оброблені раніше при різних І. р. д. і на різних референц-еліпсоїдах, можуть бути тепер віднесені до єдиної світової геодезичної системи координат на одному еліпсоїді, найбільш відповідному до Землі як планети в цілому, або до єдиної світовій системі прямокутних декартових координат.
Літ.: Заходів П. С., Курс вищої геодезії, М., 1964; Ізотов А. А., Нові вихідні геодезичні дати СРСР, в кн.: Збірка науково-технічних і виробничих статей по геодезії, картографії, топографії, аерозйомці і гравіметрії, ст 17, М., 1948; Стандартна Земля. Геодезичні параметри Землі на 1966 рік. [Сб. ст.], пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1969.
