Бубер (Buber) Мартін або Мардохай (8.2.1878, Відень, — 13.6.1965, Єрусалим), єврейський релігійний філософ і письменник, представник іудаїзму . Писав на двох мовах — німецькому і івриті. У 1924—33 професор філософії іудаїзму і етики в університеті Франкфурту-на-Майне. У 1933 емігрував з Німеччини до Швейцарії, а потім до Палестини, де був професором соціології Єрусалимського університету. В кінці 90-х рр. прилучився до сіонізму, вже в 1901 відійшов від політичного сіонізму і був впливовим ідеологом культурнічеськи-националістічеського єврейського руху. Після 2-ої світової війни Б. виступав із засудженням арабсько-єврейської ворожнечі і антигуманних дій по відношенню до палестинських арабів. Філософія Б. близька до екзистенціалізму ; її центральна ідея — буття як «діалог» (між богом і людиною, між людиною і світом і тому подібне) («Я і ти», 1922). «Діалогічний» дух, що протистоїть грецькому «монологизму», Би. шукав у минулому біблейської традиції. Особлива увага Б. приділяв пантеїстичним тенденціям хасидізма («Повести рабина Нахмана», 1906). Головний літературний твір Би. — роман-хроніка з життя польських хасидов почала 19 ст «Гог і Магог» (1949). Користуються популярністю також створені ним перекази народних легенд східно-європейського єврейства про справедливих і мудрих «цадиків». Соціологічні погляди Б. випробували значний вплив анархізму.
Соч.: Werke, Bd 1—3, Münch., 1962—64.
Літ.: Diamond М. L., М. Buber, Jewish existentialist, N. Y., 1960; Gregor S. R., M. Buber, L., 1966.
