Блейлер (Bleuler) Ейген (30.4.1857, Цоллікон, поблизу Цюріха, — 15.7.1939, там же), швейцарський психіатр і психолог. Професор Цюріхського університету (1898—1927). У психологічних дослідженнях, услід за З. Фрейдом, розробляючи глибинну психологію, застосував методи психоаналізу для вивчення сфери несвідомого . Досліджував також амбівалентность відчуттів (їм же введений цей термін, як і терміни аутизм, шизофренія, яку називають хворобою Б., і ін.), аутістічеськоє мислення, шизофренію. Спільно з швейцарським психологом К. Г. Юнгом ввів в психопатологію поняття афектного комплексу асоціативного експерименту. По Б., всі життєві акти (т.з. психоіди) володіють трьома основними властивостями: інтеграційною здатністю, функцією пам'яті і доцільним характером.
Соч.: Naturgeschichte der Seele und ihres Bewusstwerdens, 2 Aufl., B., 1932; Die Psychoide als Prinzip der organischen Entwicklung, B., 1925; Affektivität, Suggestibilität, Paranoia, 2 Aufl., Halle, 1926; Mechanismus — Vitalismus —mnemismus, B., 1931; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Керівництво по психіатрії, Берлін, 1920.
Літ.: Каннабіх Ю. Ст, Історія психіатрії, [М.], 1929.
