Бляклі руди, група мінералів, складних сульфідів міді, створюючих ізоморфний ряд теннантиту, — тетраедріта з хімічними формулами ncu 12 As 4 S 13 + mcu 12 Sb 4 S 13 . Чисті члени ряду зустрічаються рідко. Зазвичай склад ускладнюється домішками Ag, Zn, Fe, Hg, заміщаючими Cu, і Bi, заміщаючого As і Sb. Залежно від складу серед Би. р. виділяються різновиди: аргентотеннантіт і фрейбергит (Ag, що містять), зандбергеріт і бінніт (Zn, що містять, Ag), ферротеннантіт і ферротетраедріт (Fe, що містять), шватцит (Hg, що містять), аннівіт (Bi, що містять) і ін. Структура складна, каркасного типа. Кристалізуються в кубічній системі, утворюючи, рідше кубічного і октаедричного подоби тетраедра кристали. Частіше зустрічаються окремі зерна, зернисті неправильні агрегати і рудні маси. Колір сталево-сірий до залозисто-чорного. Блиск на свіжому зламі металевий, на повітрі Б. р. швидко блякнуть, «бліднуть» (звідси назва). Твердість за мінералогічною шкалою 3—4; щільність 4400—5100 кг/м 3 . Би. р. утворюються в гидротермальних рудних тілах різного генетичного типа. Головними супутниками Б. р. є галеніт, сфалеріт, халькопіріт, пірит, кварц, барит, кальцит. На поверхні легко вивітрюються і переходять в малахіт, азурит, куприт і ін. Найбільш крупні родовища Б. р. відомі в СРСР (на Уралі, Кавказі, Алтаї, Казахстані); за кордоном — в Угорщині, Великобританії, США. Про способи видобутку і переробки див.(дивися) в ст. Мідні руди .
