Белуджістан, область в Азії, на Ю.-В.(південний схід) Іранського нагір'я. Площа зверху 0,5млн. км 2 , Східний Би. (348 тис. км 2 ) входить до складу Пакистану, Західний Би. — до складу Ірану. Населення близько 2 млн. чіл. (1969, оцінка): белуджі (1,5 млн.), брагуї (0,35 млн.) і ін. З древнеперсидських і античних джерел відомо, що в давнину територію Б. населяли маку, гедросиі і ін. народи. У середніх століття Б. послідовно входив до складу Арабського халіфату, держав Газневідов, Сельджуков, Хулагуїдов, Тімурідов . На початку 17 ст на території Б. виникло декілька феодальних князівств, правителі яких були васалами Сефевідов і Великих Моголів . Правитель сильного з цих князівств Калата (Східний Би.) Насир-хан Белудж [1750—95] об'єднав під своєю владою всю територію Б., визнавши себе васалом афганських шахів Дуррані . На початку 19 ст почалося проникнення Англії в Б. По договорам 1854, 1876 і 1879, нав'язаним правителям Калата і Кабула, Східний Би. був підпорядкований Англії і розчленований на т.з. Британський Би. і Федерацію белуджських князівств (Калат, Харан, Мекран, Лас-Бела). Західний Би. у 1849—57 був включений до складу Ірану. У серпні 1947 Британський Би. увійшов до складу Пакистану, федерація белуджських князівств увійшла до складу Пакистану в березні 1948. Кордон між Східним і Західним Би. була визначена ірано-пакистанським договором 29 жовтня 1956.
