Великі Моголи, династія правителів в Індії (1526—1858). Її засновник Бабур Тімурід відбувався з Моголістана, як у той час називалися територія Середньої і Центральної Азії, — звідси назва династії «Моголи» (індійське Мугхал). Великими Моголами назвали цю династію європейські мандрівники 17 ст Найбільшого розквіту держава Ст М. досягла при Шах-Джахане. Держава Ст М. була централізованою феодальною монархією. У 17 ст воно включало всю Індію (окрім крайнього півдня) і Кабул. Проте вже в цей час, не дивлячись на зовнішній блиск і могутність, стала назрівати внутрішня криза, що привела незабаром після смерті Аурангзеба (1707) до усобиці і розпаду держави. Вплив Ст М. падав, і територія, що знаходилася під їх владою, катастрофічно скорочувалася. До середини 18 ст Ст М. фактично володіли м. Делі і прилеглими районами. До кінця 18 ст Ст М. стали маріонетками в боротьбі сильних феодалів Північної Індії. Цим скористалися європейські колонізатори. У 1803 англійська компанія Ост-індськая захопила Делі. Формально Ст М. продовжували вважатися правителями Індії до 1858, коли англійські колоніальні власті скасували цю династію. Представники династії В. М.: Бабур (правив в 1526—30), Хумаюн (1530—39, 1555—56), Акбар (1556—1605), Джахангир (1605—27), Шах-Джахан (1627—58), Аурангзеб (1658—1707), Бахадур-шах (1707—12), Джахандар-шах (1712—13), Фаррук Сийяр (1713—19), Мухаммед-шах (1719—48), Ахмед-шах (1748—54), Аламгир II (1754—59), Шах Алам II (1759—1806) Акбар II (1806—37), Бахадур-шах II (1837—58).
Літ.: Історія Індії в середні віки, М., 1968; Kennedy P., A history of the Great Moghuls..., v. 1—2, Calc., 1905—11.
